Главная » Медицина, Новости » На часі в Україні попереджувальна медицина (або коли в Україні з’явиться превентивна медицина ?)

На часі в Україні попереджувальна медицина (або коли в Україні з’явиться превентивна медицина ?)

integrative-healthЧом ви рідні українці, Так рано вмираєте ?

Від Європи відстаєте, Про здоров’я не дбаєте…

Чому профілактика ?

Канадський міністр охорони здоров’я М. Лалонд в 1974 році опублікував статтю «Новий підхід до збереження здоров’я канадців», в якій представив докази того, що традиційна система охорони здоров’я відіграє зовсім не головну роль у комплексі чинників, що визначають здоров’я людини. Незважаючи на щорічне збільшення фінансування охорони здоров’я, наукових досліджень, зростання кількості лікарів і удосконалення лікувально-діагностичних заходів, показники здоров’я населення не поліпшуються відповідно до витрачених коштів..

Був чітко сформульований меседж про те, що головним чинником, який найбільшою мірою зумовлює стан здоров’я людей, є не рівень медичного обслуговування, а той спосіб життя, який вони ведуть. Ця стаття заклала нові уявлення в розумінні проблеми здоров’я населення, відкривши для політиків та громадськості принципові основи нової системної діяльності на користь індивідуального і суспільного здоров’я.

Було розпочато докорінне реформування системи охорони здоров’я за трьома основними напрямками:

  1. Створення спеціальної державної структури, яка відповідає за формування здорового способу життя (ЗСЖ) населення;
  2. Розробка і проведення спеціальних програм досліджень, інформування населення та фахівців-медиків, просвіта населення щодо проблем здоров’я і формування ЗСЖ;
  3. Охоплення практичними заходами щодо формування ЗСЖ дедалі більшої кількості населених пунктів.

Як привернути увагу українців та державних чиновників до профілактики захворювань, щоб бодай трохи скоротити різницю середньої тривалості життя українців і європейців, яка складає сьогодні 12-15 років, щоб зупинити епідемію неінфекційних захворювань (НІЗ) — інфаркту, раку, діабету, гепатиту і т.д..

Поняття превентивної медицини (від Praevenire «упереджувати, випереджати») поки не увійшло до звичного ужитку медичної громадськості. Тим більше незнайоме для більшості українців. В той час, як європейські та світові інститути здоров’я вже давно не тільки використовують цей термін, але й активно розвивають превентивну медицину як медицину «упереджувальну», в результаті — тривалість життя європейців значно перевищує вік, до якого доживають українці.

 

В якому стані профілактична медицина в Україні сьогодні ?

Звичайно — не в найкращому. В Росії, наприклад, ще в 2007 р. відкрито федеральний центр здоров’я з мережею подібних центрів по країні, загальна кількість яких понад дві тисячі. В США вже давно функціонує Національний центр здоров’я. В Україні, на жаль, профілактикою (якщо можна так назвати) займаються кілька десятків центрів здоров’я. Проте маємо Національний інститут раку, серця, фтизіатрії, травматології, трансплантології та ін.. А де ж національний інститут здоров’я, відповідні державні структури, які мали б займатися безпосередньо профілактикою, визначенням рівня здоров’я, формуванням груп ризиків серед населення для подальшого проведення активної профілактики ?

Іншими словами, офіційна медицина сьогодні громадянам каже — хворійте на здоров’я, ми вас за 10 хвилин довеземо до лікарні, до ваших послуг мережа інститутів, клінік… Так, у нас висококласні лікарі, але це аж ніяк не впливає на рівень смертності та тривалості життя українців. Від розширення мережі лікувальних установ, нарощування кількості ліжок, лікарів захворюваність не зменшується, а навпаки, темпи росту її вже стають загрозливими і підривають національної безпеку держави. Україна вимирає надшвидкими темпами, і поки держава не повернеться обличчям до попередження захворювань — «чорну» статистику нам не зупинити !

Як переконати державних чиновників та пересічних українців в нагальній потребі проведення активної профілактики захворювань з усіма її формами та засобами. Як підвищити мотивацію бути здоровим і дожити до активного довголіття ?

Може статистикою…А вона невтішна. Українці очолюють таблицю смертності в Європі та пасуть задніх за тривалістю життя в світі. У нас смертність чоловіків в найбільш продуктивному віці (20-60 рр.) в п’ять разів перевищує середньоєвропейські показники.

Українці вимирають загрозливими темпами ! Україна щорічно втрачає більше 700 тисяч громадян, третина з яких працездатного віку — 15.2 на 1000 населення, а в ЄС — 6,7 . За рівнем смертності Україна на рівні слаборозвинених африканських країн, як Нігерія, Сомалі. При цьому кількість ліжко-місць удвічі більша, ніж в європейських країнах. Проте середня тривалість життя на 10-15 років нижча за європейські показники.

За останні 15 років кількість населення України скоротилося на 7 млн., з 52,2 млн. до 45,6 млн.. Якщо ці тенденції збережуться, то, за прогнозами фахівців, через 10 років в Україні проживатиме 36-38 млн.. 25 мільйонів українців мають серцево-судинні захворювання (згідно даних Асоціації кардіологів України). Більшість із них-чоловіки працездатного віку від 45 до 55 років. Смертність внаслідок хвороб серця досягає 64 % і це майже найвища в світі смертність (для європейських держав — 27%).

Україна відстає від Європи за кількістю кардіоцентрів в 15 разів. Тож сподіватися, що нас вчасно «прооперують» не доводиться. Кожен третій українець має захворювання: 6 млн. чоловік — цукровий діабет і захворювання щитовидної залози; 2,5 млн. чоловік — онкологічні (рак); 2,5 млн. чоловік — серцево-судинні.

Із 10 українців 7 помирає від серцево-судинних захворювань.

На жаль, в Україні «прижився» такий собі «смертельний трикутник» – інфаркт (інсульт), рак, діабет. Іншими словами, ми знаємо свого ворога «в обличчя», але радикальних заходів, які б відтермінували зустріч з ним — не робимо і навіть не збираємось….

Сьогодні в Україна найвищий рівень розповсюдженості цукрового діабету — 9.8 % (середній для Європи-8.4 %), передбачається, що діабет в 2025 році досягне 10,8 % (в Європі — 9.1).

Смертність в Україні 638 на 100 тис. населення, у Франції – 118 ! Кожен 4-й українець не доживає до пенсії. Зовсім недавно в Україні розпочалася ще одна епідемія — вірусного гепатиту.

Ще гірша ситуація з прогнозними показниками, які свідчать про збереження тенденції підвищення рівня смертності в Україні до 17 ‰. У цілому причини смерті, яких можна запобігти, складають 40 %, а в працездатному віці їх частка сягає 70 % .

Ціна відмови від основних принципів профілактичного напряму в системі охорони здоров’я — різке погіршення стану здоров’я населення.

«Майбутнє належить медицині профілактичній» — писав М. Пирогов. У системі профілактики захворювань пріоритетна роль має належати первинній профілактиці — системі заходів попередження дії чинників ризику розвитку захворювань.

Незважаючи на наявність переконливих доказів того, що профілактичні заходи, спрямовані на зменшення факторів ризику розвитку НІЗ, сприяють зміцненню здоров’я і попереджують виникнення хвороб, в Україні не існує загальнонаціональної цілеспрямованої політики щодо них. Те, що профілактика зараз по суті є лише декларацією, підтверджується і відсутністю в країні єдиної державної структури управління профілактичною роботою.

В лікувальному процесі українців умовно фігурують два суб’єкти — лікар і хвороба. В цьому ланцюгу відсутній третій, головний, на мою думку, учасник – суб’єкт лікування, тобто пацієнт. Він пасивний не тому, що не хоче, він не знає, що треба робити для зміцнення власного здоров’я.

А хто мав би навчати українців професійно дбати про власне здоров’я ? Звичайно медики. Але чи входить це в їх обов’язок сьогодні ? На жаль — ні.

«Не надійся на медицину, вона непогано лікує, але не може зробити людину здоровою. Вона навіть не може навчити її бути здоровою» (М. Амосов).

Суспільству, в якому не пропагується здоровий спосіб життя, завжди не вистачатиме лікарів!  Впевнений, що українці будуть здоровою нацією лише в тому випадку, коли в процесі оздоровлення буде приймати активну участь лікар і його майбутній пацієнт. Є ще один суб’єкт — учасник процесу оздоровлення – держава. Вона має забезпечити не тільки лікувальний процес, будівництво лікарень, медикаментами, подбати про соціальний захист громадян і т.д., а й належно контролювати якість продуктів харчування, с/г продукції, води, гарантувати їх екологічну безпеку, розбудовувати інфраструктуру «здоров’я» — спортивні, дитячі майданчики, бігові доріжки, басейни, стадіони, парки відпочинку і т.п., а, головне, створити відповідну структуру, яка б мала системно займатись профілактикою. Раніше гроші «ходили» за ліжками, тепер — за хворим.  Чи дочекаємось, коли держава вкладатиме в здоров’я громадян, випереджаючи хвороби ?

Науковці стверджують, що з допомогою профілактичних заходів можна запобігти 14 % всіх смертей, а також 17 % смертей, спричинених ішемічною хворобою серця.

Наше здоров’я лише на 12 % залежить від медицини, від способу життя – більше 50 %. То чи варто сподіватися лише на медицину ? Заробляти лікарі повинні на здоров’ї людей, а не на хворобах. Існує парадокс: мета системи охорони здоров’я – здоров’я громадянин, але займається вона хворобами…

«Відповідально заявляю: більше 70 % ліків лікарями призначаються даремно, вони просто осліплені вірою в могутність таблеток. Бійтесь потрапити в полон до лікарів, тому що кожен лікар націлюється на хворобу, і тільки не на здоров’я» (М. Амосов).

Одним із яскравих прикладів покращення рівня здоров’я населення є проект «Північна Карелія» (Фінляндія). В 1975 р. Фінляндія очолювала смертність в Європі. 30 років весь світ спостерігав за унікальним експериментом фінів. У Фінляндії зросла тривалість життя з 68 років до 81 року (на 13 років!) і знизилась смертність від серцево-судинних захворювань у 7 разів завдяки впровадженню проекту „Північна Карелія“. Роз’яснювальна робота серед населення Фінляндії дала змогу обмежити вживання насичених жирів, збільшити вживання рослинної їжі, популяризувати фізичну активність, підвищити в населення мотивацію бути здоровим. За прикладом фінів тепер йдуть мільйони жителів Європи, Скандинавії та Канади.

В зв’язку із зростанням загальної захворюваності українців, через несприятливу екологічну ситуацію, недостатню санітарно-освітню роботу, маючи багаторічні напрацювання в галузі профілактичної медицини та схвальну оцінку науковців розроблених профілактичних програм, скринінг-методик діагностики і т.д. ми пропонуємо:

проект комплексної програми «Здорова нація-багата держава» 5 напрямків оздоровлення населення :

  1. Фізична активність; 2. Натуральне харчування; 3. Рання діагностика. Скринінгові методики .. «КардіоРИЗИКексперт»,»ОнкоРИЗИКексперт» 4. Боротьба зі шкідливими звичками; .. 5. Практичні програми активної профілактики НІЗ.

та міжгалузеву регіональну програму «Здорова Буковина» на 2017-2020 рр..

Основним пріоритетом програм є підвищення рівня індивідуального здоров’я за рахунок його моніторингу та відповідального ставлення до свого здоров’я, підвищення у населення мотивації щодо збереження та покращення свого здоров’я, формування умов здорового середовища, популяризація здорового способу життя та впровадження в практику практичних програм активної профілактики.

Крім цього, медичний центр «Горицвіт» пропонує:

1.Скринінгові програми :

1.1. Програму «КардіоРИЗИКексперт», яка на підставі лабораторних даних дозволяє за лічені хвилини визначати ступінь кардіоризику (ухвалена науковцями Буковинського медичного університету і рекомендована для широкого застосування в ЛПУ Буковини).

2.2. Програму «ОнкоРИЗИКексперт» — для визначення степені онкоризику.

Мета програм: рання діагностика та своєчасна профілактика кардіо,- та онко захворювань.

  1. Енциклопедію здоров’я «Кроки до довголіття» (компакт-диски (понад 10 тис слайдів), книги, брошури, буклети здоров’я, практичні програми профілактики, матеріали слайд-шоу) для організації роботи лекторіїв, бесід, проведення уроків, «днів» здоров’я.

Пропоновані матеріали ухвалені провідним спеціалістом в галузі превентивної медицини, професором Апанасенко Г.Л., головним позаштатним синологом МОЗ України  і теж рекомендовані для широкого  застосування в практичній медицині.

  1. Методику екологічного моніторингу здоров’я дитини, розроблену інститутом екології людини, погоджену з Міністерством освіти України (паспорт здоров’я дитини) з універсальною програмою оздоровлення дітей в ДДУ, ЗОШ. Дана методика успішно застосовується в ДДУ м. Київ.
  2. «Навігатор» здоров’я, який на підставі наявних факторів ризику допоможе визначити конкретну програму профілактики.
  3. Паспорт здоров’я. Щоденник профоглядів.

Ми переконані, що широке впровадження в загальну практику комплексної програми «Здорова нація — багата держава» приведе до суттєвого покращення стану здоров’я громадян, якщо на це буде добра воля можновладців та неперевершене бажання кожного з нас бути здоровим.

 

Керівник медичного центру «Горицвіт» (Буковина)

радник голови Чернівецької ОДА з медицини                                   Фуштей В.В.

 

Директор Українського інституту

екології людини, професор                                                                      Курик М.В.

                                                           

 

Написать комментарий