Главная » Новости, Физика и экология » Екологічний дефолт України (проблеми екзо- і ендо- екології людини)

Екологічний дефолт України (проблеми екзо- і ендо- екології людини)

Екологічний дефолт України (проблеми екзо- і ендо- екології людини)В статті обговорюються проблеми, які стоять перед Україною і пов’язані  із  глобальною екологічною  кризою цивілізації ХХІ століття, станом суттєвого погіршання екології довкілля  та війною між Україною та Росією, яка фактично ведеться уже більше 3 років.

 Екологічні закони Природи

З часу зародження життя на землі,  еволюційно розвивається динаміка  процесів живого, як основи існування біосфери планети Земля.

Земля єдина в сонячній системі планета, де еволюційно існує життя.  Тисячоліттями, мільйонами років   формувалась і розвивалась Природа на  планеті за законами Космосу.  Поява Людини як вершинного еволюційного розвитку Природи, єдина жива  структура, яка  наділена найвищою формою структури живого – свідомістю, підсвідомістю, пам’яттю.

З позиції сучасного розвитку науки про Природу, сучасної фізики, квантової фізики, людина є квантовою  системою в тому  сенсі, що вона є дуальною  структурою – матерія  і поле і важливою є її польова структура.

Коли зароджувалась квантова  фізика, вперше в історії науки, Пророк ХХ століття , видатний  вчений України, В.І.Вернадський, у  1931 році визначив, що людина – це  квантова система. Теософія  основана на  представлені, що людина  це триєдине: тіло, душа і дух, і  в нерозривній єдності цих трьох  начал – це і є людина.

До певного часу свого розвитку  людина  розвивалась і жила в чіткій  гармонії  і залежності  від  еволюційного розвитку Природи, як її складова.

На початку ХХ століття  видатний  австрійський дослідник В.Шаубергер писав, що „Людина повинна бути слугою у Природи”. Власне це і визначає  те, що не може людина бути над  Природою, і повинна  виконувати закони Природи.

Основний закон розвитку Природи – це закон Гармонії, закон  золотого перерізу.  Природа сама „виробила” закони свого розвитку, які ми сьогодні  називаємо  екологічними законами.

На сьогодні наукою розроблено  ціла низка екологічних законів, які власне  складають  екологічний кодекс сучасної людини, проте , на жаль, людина його не дотримується. Неодноразово в літературі, зокрема, в нашій  країні за часів  президента Л.Кучми, піднімалось питання про прийняття   суспільством „Екологічної конституції”, яка б мала бути основним  законом  життя людини на землі, але на  жаль, поки цього не сталось.

Основний екологічний закон, закон розвитку біосфери Землі, в узагальненому вигляді був   сформульований В.І.Вернадським. В матеріальному, фізичному сенсі , це основний закон життя людини в гармонії з Природою. Він означає, що в процесі свого розвитку , щоб людина не позичала  у Природи, вона повинна повертати їй в такому ж стані, в якому позичала.  Все в Природі раціонально самоорганізовано. Рослинний, тваринний світ розвивається без  руйнування Природи  своїм існуванням. Тільки людина своїм існуванням  суттєво  порушує  гармонію з Природою.

Основу якісного життя людини сьогодні (здоров’я, довго тривалість, репродуктивність)  визначається станом довкілля , в якому живе людина. Під довголіттям  в широкому розумінні  цього слова слід розуміти весь  комплекс природних і соціальних умов  , в якому розвивається людина, соціум, природа в цілому. Повітря, вода, їжа, зовнішні фізичні поля, в першу чергу техногенні електромагнітні  поля, інформаційні поля – все це сьогодні  складає довкілля ХХІ століття, в якому  розвивається людина.

Порушивши основний закон розвитку Природи, людина захотіла стати  над Природою в догоду своїм споживчим вигодам, почала   порушувати принцип  рівноваги  в Природі, що сьогодні привело до глобальної екологічної  катастрофи цивілізації.

 Початок екоциду України

В 1992 році  Інформаційне  агентство „Голос”, Москва, видало  в перекладі на  російську мову  монографію   американських вчених  М.Фешбах, А.Френдли (молодший) „Екоцид в СРСР. Здоров’я  і природа на  облоговому положенні”.

Написання і видання  цієї книги   фактично припало саме на час розвалу СРСР, розпаду країни, яка за  чисельністю  населення, займала третє місце в світі, після Китаю і Індії, країни, яка   за розвитком наукового і військового потенціалу була  конкурентною  супердержавою  соціалістичного  табору –капіталістичному на чолі із США.

Це виявилась перша книга зарубіжних вчених, яка   максимально об’єктивно  висвітлювала  ті проблеми жахливих протиріч, які  замовчувались в країні  — оплоту соціалізму, між  Природою, науково-технічним прогресом   і здоров’ям населення. У передмові до книги  яка називається „Ще одне попередження”, академік С.П.Залигін писав, зокрема, таке „Планета Земля гине. Чи не першими  загинуть ті країни, які  ще донедавна складали  Соціалістичний Союз, а серед них – колишня соціалістична, а нині перебудована Росія”.

Фактичний аналіз  екологічного стану країни, який  зроблено в цій  книзі і зараз  приводить в жах , коли читаєш книгу. Із таким відношенням держави до довкілля, до  природного  багатства країни  і абсолютно   байдужим  відношенням керівництва держави до свого  народу вражає.

Україна, як Союзна республіка  СРСР, займала  по чисельності населення  друге місце після РСФСР, із 288,6 млн. населення, в Україні  проживало 51,839 млн. людей. Загальні показники економічного розвитку України  були такі ж як і для Росії.

Для співставлення із станом розвитку України за 20 років   незалежності  наведемо  кілька цифр, по стану  здоров’я населення, яке об’єктивно  відображає  екологічний стан довкілля  і економічний стан розвитку країни.

Природний приріст населення України  у 1989 році складав 7.6 відсотків, рівень  смертності у віці до року  на 1000  новонароджених складав 22,7 дитини.  Тривалість життя на той же період складала 69,5 років (64,8 для  чоловіків і 73,6 – для жінок). Зараз  ми знаємо який середній вік українців у зв’язку із прийняттям  в державі  пенсійної реформи.

Ні в яке порівняння не йде стан здоров’я людей. Україна з 1993 року  належить до країни, де розвиваються депопуляційні процеси. Фактично з цього часу Україна щорічно втрачає населення  стільки, скільки проживає  населення  в м.Біла Церква.  Іще одна  жахлива цифра – на 100 новонароджених дітей сьогодні в країні лише до 40   відсотків народжується  відносно здорових дітей. Це свідчить , що етнічна Україна вимирає, як нація.

Зауважимо принагідно, що кілька років тому, професор  Г.Опанасенко в  статті  в щотижневику  „Дзеркало тижня”, опублікував аналіз стану здоров’я  населення країн колишнього СРСР, після розпаду Союзу. Виявилось, що майже всі колишні країни, що входили до складу СРСР, проявляють   депопуляцію свого населення, за виключенням кількох  республік, в яких населення  сповідує буддизм. Здається це підтверджує, що має важливе значення  у формуванні  здоров’я населення стан  його духовності народу, його етнічні корені.

Ендоекологічний „дефолт” клітин організму

Характерною особливістю життя людини сьогодні є те, що забрудненість навколишнього середовища в багатьох регіонах країни людина довела до гранично несприятливих умов для свого здоров’я. Природа сьогодні хвора людиною, і це прикро. Людина — невід’ємна частина природи, вона отримує із водою, повітрям, їжею все те, що є в середовищі її життя. Це привело врешті-решт до суттєвого забруднення різними токсинами внутрішнього середовища організму людини і до ланцюгових біологічних реакцій в організмі, до ослаблення її здоров’я, появи різних хвороб і до  скорочення тривалості її життя. Необхідно обов’язково постійно очищати організм, виводити з нього всі токсини, які отримує із довкілля (їжа, вода, повітря, тощо).

За визначенням, яке вперше дав Клод Бернар, «всі життєві процеси мають лише одну мету — підтримання постійних умов життя у внутрішньому середовищі». Отже, нормалізація обміну речовин в організмі — це, в першу чергу, проведення детоксикації організму як цілісної живої системи і відновлення до норми захисних функцій організму.

Екологія внутрішнього середовища організму, або ендоекологія, відображає здатність організму адаптуватися до мінливих умов навколишнього природного середовища. Ендоекологія вивчає стан динамічної рівноваги систем організму, склад і властивості внутрішнього середовища організму і його фізіологічних функцій в умовах дії на нього інтенсивних подразників фізичної, хімічної, біологічної, соціальної природи і відображає реакцію організму, адекватну інтенсивності подразника. Занадто неадекватна реакція організму на подібні подразники призводить до формування стресових станів, до порушення гомеостазу організму.

Особливо чутливими до навколишнього середовища є діти, організм яких розвивається, формується. Стан внутрішньої чистоти організму є важливим у формуванні фізичного і психічного здоров’я дитини. Напевно, ендоекологія дитячого організму може розглядатись як напрям педіатрії, який враховує вплив навколишнього середовища на розвиток дитини.

Отже, головною метою безпеки здоров’я дитини сьогодні є забезпечення чистоти організму шляхом постійної ендоекологічної детоксикації та реабілітації організму кожної дитини. Пов’язано все це з тим, що з повітрям, водою та їжею в організм людини потрапляють десятки різних отруйних речовин. Засвоювання організмом таких отрут індивідуально залежить від особливостей самого організму. На дітей різного віку, організм яких росте, ендоекологічне забруднення впливає значно більш негативно, ніж на дорослу людину. Вміст ендотоксинів часто вимірюється мікродозами, проте дія однієї отрути підсилюється дією іншої. Кров розносить отрути по органах, де токсини виділяються із кровоносних судин і накопичуються в оточуючій клітині з’єднуючих тканин. Конкретні прояви екологічно стимульованої хвороби в основному залежать від середовища проживання і характеру життєдіяльності людини.

Зміна зовнішнього середовища, наприклад, електромагнітний смог, накопичення токсинів і різного роду бактерій, вірусів, пріонів, хімічних факторів не лише в медицині, а й у сільському господарстві (втручання людини в генетичні механізми рослинного, тваринного царства, а зараз на черзі й сама людина) — все це стало причиною того, що власна санітарна служба організму, яка захищає і контролює зовнішнє середовище, опинилася на рівні декомпенсації процесів, які формувалися за останні тисячі років. Кожне покоління, зміна поколінь нагромаджує в цьому зовнішньому екологічному бруді стомлюваність, яка істотно відрізняється від стомлюваності, яку ми називали стресом чи імунодефіцитом, чи порушенням гомеостазу.

Як приклади конфліктів ендоекологічної стомлюваності, відомий вчений Росії, академік Казначеєв В.П., наводить таке. «Безпорогова» зовнішня екологія, коли зовнішній процес, проникаючи у внутрішні середовища організму, концентрує до сотні й більше таких нових хімічних факторів, кожен із яких, може, і не є токсином, проте разом вони створюють рівень безпорогової декомпенсації. Це називається синдромом безпорогової екології, стомлюваністю (хронічні травми), яка змінює структуру нозології того чи іншого захворювання.

Ендоекологічний синдром стомлюваності — коли у внутрішньому середовищі людей всіх вікових груп, особливо дітей, взаємодія бактерій кишечнику, легенів, сечостатевих шляхів, шкіри, всіх покровів, бактеріально-вірусних і протозойних факторів змінюється. Все це створює немов монолітне, єдине ендоекологічне начало всередині людини, яке із захисного поступово перетворюється на повного «монстра», що поїдає внутрішнє середовище організму здорової людини. Добре встановлено клінічно, що з віком в’язкість, текучість внутрішньоклітинних і міжклітинних колоїдів плазми і крові інтенсивно змінюється. Зростає в’язкість, в результаті чого ендокоагулопатична фазовість (старіння) наростає все більше й більше.

І ще одне. Встановлено, що в результаті термодинамічних змін, інформаційних взаємодій клітини дистанційно інформують одна одну за рахунок їхнього випромінювання, польових потоків. У клітинах різного віку наростає явище «генетичного дефолту». Це явище в минулому було досить рідкісним, а сьогодні може охоплювати до 15 і більше відсотків клітин організму, коли здається, що макромолекулярна генетична конструкція клітин, які діляться, нормальна (немає дефектів, які відомі класичній генетиці), проте реалізація цього геному інформаційно є проблематичною, оскільки інформаційну сферу всередині організму змінено. Генетичні фактори не можуть реалізуватися нормально, і це явище в клітині викликає не мутації, а «генетичний дефолт». Саме «генетичний дефолт» — це феномен ендоекології, який стає найбільш загрозливим у ХХІ столітті. Нагадаємо, що за 70 років життя людини організмом виробляється і засвоюється близько семи тонн клітин крові, а вся клітинна маса складає понад 20 тонн. Мова йде про клітини генеративної системи. Клітини тканин, органів, особливо мозку, генеративного резерву виявились в екологічно неадекватному середовищі, що веде до формування нових рівнів стомлюваності та патології. Вчений підкреслює, що мінімальна доза не лише радіації, хімії, а й інших факторів, зокрема фізичних полів, може викликати в клітині збуджуючий ефект і агресивність, і методом тканинних культур він підтверджує цей феномен.

Всі ці факти свідчать, що ендоекологічні епідемії можуть мати найрізноманітніші внутрішні механізми, які за своїми властивостями пов’язані зі зміною внутрішнього середовища та з порушенням бар’єрних механізмів захисту клітини організму людини. Це ілюструється таким чином. На початку ХХ століття в захворюваності людей гострі процеси складали 70%, а хронічні — 30%. На початок ХХІ століття це співвідношення змінилось на зворотне. Ми є свідками стрімкого порушення екологічного балансу земної кулі, коли швидкими темпами відбувається формування не ноосфери, а некросфери.

 Екологічний дефолт нації

Проблеми  екології довкілля  Україні дісталися у спадковість від колишнього СРСР. Має місце глибоке протиріччя  між Людиною (суспільством)  і Природою, коли  фактично поставлене  питання  подолання  історичного виклику цивілізації  і продовження  свого подальшого існування. Людству необхідно повністю змінювати  себе, своє  відношення до себе, відроджувати основи своєї духовності  як базису розвитку  країни,  екології свідомості кожного і в цілому соціуму. Потрібно знову сконструювати і реалізувати принципово нову  цивілізаційну  структуру, яка повинна  увібрати  в себе все позитивне  із  історичного досвіду людства, етнічної історії України.

Людину погубить саме те, що вона сама творить, порушуючи  гармонію із Природою.

Яка користь сьогодні від світової  екологічної системи, якщо , при досить високому своєму рівні  техніки і технології, вона не в стані   нагодувати більшу частину  населення, одягнути, зігріти, навчити, зберегти здоров’я, вилікувати і забезпечити  йому старість?

Сьогодні дві третини населення землі не живуть ,а зледеніють, кожен день  борються за своє  виживання.  Експерти ООН оцінюють  коефіцієнт корисної дії всієї сучасної економіки світу, всього біля двох відсотків. Це і є  екологічний дефолт цивілізації.

Світова фінансова капіталократія  запропонувала  модель 20:80, згідно до якої 80 відсотків населення  світу, з позиції відтворюваності   світового капіталу – це лишні люди, які повинні   щезнути протягом цього  століття(!?)

Дійсно основну проблему людина   бачить у обмеженому розмірі  земних ресурсів  і неконтрольованому рості населення  планети.

Які головні екологічні проблеми України на початку третього десятиліття Незалежності країни? Показником стану розвитку країни є показник здоров’я її населення, середня тривалість життя  населення. Очікувана середня тривалість життя таких  європейських країн, як  Швеція, Ісландія, Швейцарія – 70 років, а України менше 60 років.

Якщо політика уряду України буде вибірковою і інертною до народу, то до 2025 року, населення  України дійде до 37 млн., а згідно до   прогнозу ООН, в середині нинішнього віку в Україні буде  проживати біля 26 млн. людей. Як  уже підкреслювалось, саме через   тотальний негативний  вплив стану  довкілля на людей, сьогодні є   проблема дітородної функції молодих людей і відповідно проблема   народження здорової дитини. Якщо у майбутньої матері  є проблеми на   функціональному рівні із станом здоров’я, то  така мама принципово не може народити  здорову дитину.

За даними НАМН України захворюваність дітей шкільного віку, за останні десять років, виросла майже на 27%. В загальному  лише для 7% українських школярів  спостерігається  задовільне функціональне здоров’я організму.

Крім екологічних причин депопуляції населення України, чи не головними є  соціально-економічні проблеми.  До таких проблем слід віднести бідність  переважної більшості людей,  відсутність  робочих місць і велике  безробіття.

Згадаємо, що близько 6 млн. українців знаходяться  за межами України на заробітках. Відсутність в країні програм  соціального розвитку різних  верств населення і низький рівень розвитку   економіки,  невпевненість людей, особливо молоді, у своєму майбутньому та інше, все це негативно впливає на здоров’я людей.

За роки незалежності України керівництво країни практично не  займається серйозно   екологічними проблемами. Прикладом  може бути те,  як країна займається   ліквідацією  наслідків  екологічної  катастрофи, яка  викликана Чорнобильською трагедією 1986 року, що  Україні дісталось у „спадковість” від  СРСР. В цьому році країна    відзначила 25 років від цієї екологічної трагедії. Те що зроблено, а зроблено  за четверть століття дуже мало і те  як ставиться уряд  до проблеми  сьогодні, однозначно дає   підставу робити  загальний висновок, що людина не зробила належних висновків із  планетарної екологічної катастрофи ХХ століття. В певній мірі   можна співставити цю трагедію із ядерною катастрофою, яка сталася в Японії і яка  реакція , дії людей, уряду Японії  направлений на ліквідацію наслідків катастрофи.

Здається, що якби нині сталася така аварія в Україні, то наслідки її для України були  б набагато  масштабніші, ніж в 1986 році.

Надзвичайно велике значення має моральність – духовний стан народу, єдність, повага і любов до себе, ближнього до країни в цілому.

Держава сьогодні не в стані забезпечити екологічно безпечне довкілля для людей. Це й означає, по суті,   глобальний  екологічний  дефолт країни. По суті, для нації сьогодні  держава не виконує своєї основної  функції перед людьми – забезпечення   гарантованих  екологічно-безпечних  умов для здоров’я  кожного її мешканця.

Ми вважаємо, що було б доцільно може  на шпальтах Вашого щотижневика, обговорити проблему, яку піднімаємо і  замість постійного  піару  політиків, обговорити про те, як  разом хоч би  призупинити  скочування країни  в прірву   екологічного вимирання.  Може й справді країні варто мати діючу „Екологічну  конституцію України”, але яка б була діючою і ефективною і яку неможливо було б міняти, а лише виконувати.

М.Курик, доктор фіз.-мат. наук, професор

Написать комментарий