Главная » Новости, Физические основы здоровья человека » Ендоекологічні проблеми дитинства

Ендоекологічні проблеми дитинства

Ендоекологічні проблеми дитинства

М.В.Курик, професор

директор Українського інституту екології людини

тел. (044) 525-08-12

Е-mail:kurik@iop.kiev.ua

 О.В.Тяжка, професор, зав. кафедри

Національного медичного університету ім.О.Богомольця

Сьогодні екзо- і ендоекологічні  проблеми людини, викликані станом довкілля, це основні  чинники, які  визначають здоров’я людини. В статті  обговорюються особливості  екології дитинства, зокрема   ендоекологічні  аспекти ростучого організму  дітей.

Резюме

В статье обсуждаются основные особенности проблемы эндоэкологии детского организма.

Summary

The problems of endoecology of  children’s are considering in  article.

             Цивілізація вступила в новий етап свого розвитку , в нову епоху, епоху Водолія. Це не просто гучні слова, а конкретність і закономірність розвитку життя в Космосі, характерний хронобіологічний процес із своїми космічними законами розвитку. Історія розвитку  наукового пізнання свідомості людини від часу, коли людина навчилась фіксувати свою поведінку, вчинки, результати діяльності і до нашого часу свідчить, що сам процес розвитку свідомості  людини проходить циклічно , проте кожен виток розвитку  по відношенню до  початкового змінюється на величину, яка визначається розвитком суспільства, цивілізацією за рахунок саме розвитку  свідомості людини, що  проявляється в першу чергу   як науково-технічний прогрес в теперішній термінології.

            Із розвитком науки про свідомість людини, як єдиної, створеною Природою само організованої істоти, яка наділена свідомістю, проявляється діалектичне протиріччя між пізнанням і проявом  свідомості людини.  Основне протиріччя  проявляється в тому, що Людина як продукт Природи з кожним роком свого життя на Землі все більше і більше вступає  в протиріччя гармонії розвитку з Природою.

            Людство вступає в нову епоху розвитку з глобальними  проблемам. Які повинні бути пріоритети для Людини, Суспільства їх розвитку, щоб  збереглося  саме життя на  землі і збереглись умови нового розвитку свідомості Людини  для самовдосконалення  свого „ЕГО”?  В будь-якому випадку  пріоритетом розвитку  суспільства стає  феномен Людини з його особливостями, проблемами і надіями.

            Сформулюємо проблему так: через екологію свідомості, екологію Духовності людини лежить шлях  до Гармонії Людини з Природою, Космосом, до подолання екологічних проблем, до збереження живої  матерії на планеті Земля.

Екологія дитинства.

            Особливість нашого сьогоднішнього життя на початку нового століття  визначається глобальними екологічними проблемами. Наслідки Чорнобильської катастрофи змушують визнати, що екологічні знання , наша екологічна свідомість і духовність, є головною умовою безпеки країни, її прогресивного розвитку, оскільки саме від цього зараз залежить  виживання українців, як нації.

            Нескінченна множина індивідуальних  життєвих шляхів людини завжди вимагає співмірності і співвідносності людського буття з природними ритмами Всесвіту, бо  лише такий природний розвиток людини, як живого  організму  гарантує їх  стабільність.

            Опущення природи до „навколишнього середовища” – наслідок соціокультурної  й екологічної діяльності людини, особливо в останні десятиріччя – руйнує  природний розвиток цивілізації через орієнтацію  на суто прибуткову діяльність , до незворотних за своїм характером процесів  дисгармонізації стосунків між людиною і природою.

            Екологія людини, як напрям екологічного знання, спрямована на досягнення  рівноваги  між людиною та соціоприродним середовищем її перебування. Якщо визначати здоров’я людини не як  відсутність хвороби, а як гармонійне фізичне, психічне, духовне та соціальне її буття, то це, на жаль, для нас залишається лише  бажанням. Проте, саме через ці проблеми варто зараз ще раз окреслити  ті найважливіші питання, стають перед молодим поколінням України, вирішення  яких збереже генофонд нації українців. До цього кола проблем належить екологія дитинства – напрямок , в першу чергу, профілактичної медицини, що набуває особливої державної ваги з огляду на  демографічні наслідки екологічної кризи.

            Вплив довкілля на людину проявляється специфічно  і визначальним є її вік. Для організму дитини, який активно формується, вплив довкілля  найбільший, у порівнянні з уже  оформленим організмом дорослої людини. Це дає  підстави  розглядати окремо  напрям екології людини – екологію дитинства.

            Вплив довкілля на здоров`я дітей в Україні став відчуватись уже тоді, коли народжуваність ще була більшою, ніж смертність, тобто 1989-1991 роки, час, коли офіційна статистика почала фіксувати, що спочатку сільське населення, а згодом і міське населення України зазнає депопуляції.

Екологічно зумовлені хвороби

            Ускладнення, які породив Чорнобиль, спричиняються передусім рівнем радіоактивної забрудненості продуктів харчування. Йдеться про чистоту того чи іншого конкретного продукту, а рідше про ймовірність неконтрольованої і специфічної для кожного організму інкорпорації радіонуклідів з їжею і питною водою. Існує залежність між рівнем забрудненості ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, ступенем забрудненості повітря і здоров`ям насамперед дітей. За визначенням як загрозливий рівень забрудненості ґрунтів, це коли захворюваність дітей зростає на 20-30%, проте подекуди ми маємо рівень забруднення, як надзвичайний, коли рівень захворюваності зростає у два рази.

            Істотно впливає на здоров`я дитини стан атмосфери. Так діти в дошкільному закладі в зоні атмосферного забруднення в 1,4 рази частіше страдають від бронхо-легеневих захворювань. Американські вчені наводять дані, за якими підвищення рівня забрудненості повітря лише на 1% збільшує смертність населення на 0,094 — 0,126%.

            Як виглядає сьогодні забруднення атмосфери великого міста? Це пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, важкі метали передусім свинець, аміак, формальдегід та інші шкідливі речовини органічної природи – це справжній «букет» хімічних речовин, кожна із яких наближається до порогових рівнів концентрації.

            Особливо сьогодні непокоїть якість питної води. Нагадаємо, що організм людини на 70-80%, а мозок на 95% складаеться із води. Існування організму людини, всього живого на Землі неможливе без екологічно чистої, збалансованої за необхідними мікро і макроелементами питної води. На жаль, нині в багатьох регіонах України якість питної води загрозливо погана. За даними ВООЗ, саме 80 відсотків проблем здоров`я людини належить якості питної води, тієї води яку людина п`є сирою. Не розкриваючи деталей проблеми, проте з питною водою, з «пам`яттю» води пов`язують питання із впливом води на здоров`я дитини. Це пам`ять в першу чергу екологічна, тобто викликана слідами тих шкідливих речовин із якими контактувала вода до того, як потрапити до людини. Зазначимо, що із цим феноменом пам`яті води пов`язаний такий розділ медицини, як гомеопатія і така проблема, як «стирання» екологічної пам`яті води шляхом використання очисних фільтрів для води. Отже питання питної води, яку в першу чергу може пити сирою дитина, це одна із найважливіших проблем від якої залежить її здоров`я.

            Великий ланцюг антропогенних впливів на здоров`я дитини є прямою загрозою її репродуктивної функції, спричинює зниження інтелектуальної активності, пригнічення імунологічної біоактивності, появи алергічних захворювань, підвищує онкогенні ризики і ймовірність розвитку злоякісних утворень, а також нових захворювань, пов`язаних із невідомими генними мутаціями мікробів, вірусів, тощо.

            Сьогодні ми маємо справу з екологічно зумовленими і раніше невідомими захворюваннями. Це такі хвороби, як: хімічна астма, Кіршський синдром (астма у дітей, сенсибілізована викидами заводів, що виробляють напівсинтетичні корма для тварин); синдром загальної стомлюваності або напруженої адаптації; діоксиновий синдром (пігментація шкіри, імунодефінація): «дивна» хвороба Мінамата (спазматичні паралічі, розумова відсталість, враження ЦНС метил ртуттю, що накопичується у морських продуктах харчування); хвороба Юшо (ураження шкіри полі хлорованими біофенілами, що поступають із забрудненими харчовими оліями); синдром токсичної іспанської олії (ураження сполучних тканин і м`язів гідантоїдами сурогатної рослинної олії); загальна депресія – «хімічний СНІД» (його викликають діоксини, важкі метали, токсичні радикали, гідразини та інші); хвороба інтактності (міопатії, викликані кадмієм); синдром чорних ніг (дистрофічні зміни шкіри ніг під впливом арсену (миш`яку)); акромідія, або хвороба Феєра (нейроалергічні реакції на ртуть);респіраторний дистрес – синдром «дорослого» типу (дія на легені токсичних радикалів кисню, сульфат-аніону); синдром «нездорових будинків» (стан хронічної стомлюваності під впливом родону, формальдегіду, тощо).

            Найгірше те, що цей список екопатологій з кожним роком розширюється.

            У зонах екологічних негараздів підвищена частота алергічних захворювань, відхилень у нервово-психічному та фізичному розвитку. Повторюються спалахи респіраторних захворювань, висока частота ендокринних захворювань, помітний вторинний імунодефіцит, частота хронічних патологій органів травлення і нирок (тубулоінтерстиціальний нефрит).           

            Особливо шкідливо впливають ксенобіотики на центральну нервову систему (зниження інтелектуального розвитку, мінімальна мозкова дисфункція, аномалії поведінки, невротичні реакції, зниження шкільної успішності).

            Поява такої кількості дитячих екопатологій породила цілий напрямок науки екопедології. Сьогодні ми є свідками суттєвого «омолоджування» багатьох нозологічних форм (виразкова хвороба. гіпертонічна хвороба, судинна і нейровегетативна дистонія, неврози, цукровий діабет, тощо).

            Крім екології середовища, якості природної води, продуктів харчування на здоров`ї дитини відбивається соціальна екологія. Склад сім`ї, життєві умови, звички батьків, соціальна гігієна, характеристика сім`ї в цілому. Дуже шкідливо впливає на здоров`я дітей непомірний, незбалансований і неконтрольований інформаційний та психологічний тиск засобів масової інформації, в першу чергу телебачення, інтернет.

            Екологічний стан довкілля сьогодні суттєво проявляється  на ендоекологічному стані здоров’я людини, зокрема дитини. Сформувався  новий науковий напрям  в педіатрії – ендоекологія дитинства.

Стан здоров`я дітей України

            Вперше про важкий стан здоров`я і зокрема здоров`я дітей України газета «Дзеркало тижня» писала у 1998 році (В.Л.Пріцкер «Як здоров`я, Україна», «ЗН» № 16-29, від 20.04.1995р.).

            Практично за роки незалежності чітко спостерігається депопуляція нації.  Особливо слід підкреслити, що суттєвозросла смертність корінного, працездатного населення. Україна за рік  в середньому втрачає кількість людей, яка за чисельністю рівна такому місту як Біла Церква. Такі жахливі масштаби нашого вимирання. Все це є результатом як екологічного стану, так і соціальної екології, зокрема, кризи в усіх сферах життя держави.

            Особливу турботу в державі повинен викликати сьогоднішній стан здоров`я дітей. Дуже малий відсоток дітей України є здоровими. Захворюваність серед дитячого населення в Україні найвища за останні роки. Погіршання здоров’я дітей  відбувається за всіма основними класами хвороб, зокрема  інфекційних хвороб, хвороб нервової системи та психічних розладів, хвороб ендокринної та сечостатевої системи, органів травлення, травм та отруєнь.

            Впливає на здоров`я і низька якість харчування більшості дітей, постійні щоденні стресові ситуації на вулиці, в транспорті, в школі, в дитячому садочку. Можна сказати, що діти живуть в умовах екологічної і соціальної напруги, загострення криміногенних ситуацій.

            Підкреслимо, що  все що відбувається в суспільстві, безпосередньо впливає на здоров`я дітей, діти – це біологічний індикатор здоров`я країни.

            Сумна статистика стану здоров`я школярів та студентів. Майже половина учнів сьогодні страждає від різних захворювань, причому більшість із них мають морфологічні та функціональні зміни організму. Практично здоровими можна вважати 5-8% випускників шкіл.

            Діти з хронічною патологією зараз становлять більше 23 відсотків, а з іншими захворюваннями більше 13 відсотків. До 80 відсотків дошкільників мають  відхилення від норми стану здоров’я. Серед шкіл та професійно-технічних училищ, нервово-психічні захворювання учнів складають більше 30 відсотків.

            Великою соціальною проблемою для країни сьогодні є безплідні шлюби. Нині в Україні кожна 8-12 сім’я безплідна, а кожна 5-6 дівчинка має такі зміни стану здоров’я, які впливають  на репродуктивну функцію.

            Просто жахливо усвідомлювати, що на початку  ХХІ століття в Україні не відновлюється  і напевно уже не буде відновлюватись чисельність населення. По суті,  нація українців вимирає. Час нам схаменутись, передусім урядовцям, партійцям усіх рангів, просто усім людям, якщо ми  люди. Ми повинні зробити  усе від нас залежне, щоб  забезпечити нашим дітям  право на  життя.

 

Ендрекологічна гарантія здоров’я дитини

            Основною умовою безпеки здоров’я дитини  в реальних екологічних  умовах довкілля стає  максимально можливий захист організму саме від  негативних впливів довкілля.

            Для реального протистояння шкідливого впливу  довкілля на здоров’я дитини необхідно проводити заходи з ендоекологічної профілактики організму дитини  та контролю рівня  екологічного забруднення. При цьому дуже важливо виходити із засад педології, яка  найповніше враховує вплив середовища на розвиток  дитини,  мати відповідні методики обстеження стану здоров’я дитини, які б давали змогу  як найраніше  виявляти усі шкідливі наслідки.

            Нині такі методики ендоекологічного обстеження розроблені. Вони ґрунтуються на оцінці  фізіологічного стану організму дитини як цілісної системи. Принциповим є   те, що  в початковий період впливу екології на організм дитини веде  до зміни   лише функціонального , біоенергетичного стану, коли  органічних змін ще немає.

            До числа нових  методик  діагностики  ендоекологічного стану  організму дитини належить акупунктурна  біоенергодіагностика. Шляхом простих вимірювань для репрезентативних точок  акупунктури  індивідуально для дитини  визначаються меридіани, які проявляють відхилення біоенергетики від коридору середньої фізіологічної норми (підвищена чи занижена), виявляються також симетрія біоенергетики та загальний її рівень.

            Головне в ендоекологічному обстеженні  організму дитини –мати можливість  аналізувати функціональний стан організму в цілому, як  єдиної  самоорганізуючої системи. Саме  виявлення  порушень    гармонійної цілісності дозволяє  встановити ступінь впливу  ендоекологічних чи інших чинників  на організм  дитини.

            Аби довести що виявлені під час  диспансерного обстеження  функціональні порушення в організмі стосуються саме  ендоекології необхідно  використовувати різні  природні методики  профілактики, дезінтоксикації та оздоровлення організму дитини.  На сьогодні  розроблені різні методики профілактики  та оздоровлення організму дітей. Найбільш вживаними і ефективними є використання природних фітопрепаратів , продуктів харчування, якісної питної води.

            Найважливіше, що гарантує ендокологічну безпеку здоров’я, при проведенні тих чи інших методик оздоровлення , профілактики є те, щоб ендоекологічна профілактика проводилась щоденно, оскільки  негативний вплив   екології довкілля  на людину діє щоденно.

            Виявилось, що найкращі умови  де постійно можна проводити саме  ендоекологічні  профілактичні, оздоровчі, діагностичні  заходи , є організоване дитинство, або система  освіти. Так появились спочатку екологічні  дошкільні заклади, а згодом   і екологічні  середні навчальні заклади (школа, ліцей, гімназія). 

            Такий  екологічний підхід до надання щоденної  ендоекологічної допомоги організму дитини  вперше запропонував Український  інститут екології людини ще в 1991 році. Вподовж кількох років плідної співпраці Інституту з медичними закладами та системою освіти   столиці було  відпрацьовано  спочатку Програму „Екологічний дошкільний заклад” (1994 рік), а далі у 2004 році була затверджена Київська міська програма „Екологія, дитина, майбутнє”, які поступово впроваджуються в місті, області та ряді  інших регіонів  країни. За цей час обстежено та пройшли екологічне  оздоровлення  більше восьми тисяч дітей різного віку,  переважно  дошкільного віку.  Одержано великий  клінічний матеріал  стосовно ендоекології дитини, який сьогодні нам дає всі підстави робити  деякі узагальнення. Найбільш важливий висновок, який слідує  із цих досліджень є те, що лише щоденна , періодична  ендоекологічна , профілактично-оздоровча робота з  дітьми дійсно є гарантом  екологічної безпеки здоров’я дітей. Виявляється, що таких дітей, організм  яких природно стійкий до факторів довкілля, дуже  мало всього  5-10 відсотків від числа обстежених  у конкретному дитячому колективі. Найбільше впливає на організм дитини інкорпорація  важких металів, радіонуклідів із продуктами харчування  та водою через шлунково-кишковий тракт, при цьому стійко фіксуються істотні зміни біоенергетики функціонального стану внутрішніх органів, в першу чергу  шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, серцево-судинної системи та інше.  Виявляється ,що діти віком до 7 років найбільш екологічно чутливі, особливо віком 5-6 років,  саме віку, коли ще відбувається формування організму дитини.

            Чисельні практичні наші доробки засвідчують, що лише  щоденна робота  по  ендоекології дитини  справді дозволяє  забезпечувати її максимальну  екологічну  незалежність здоров’я  і стійкість  до впливу довкілля. 

Система освіти і здоров’я дитини

            Будь-яка програма  екологічної профілактики чи оздоровлення буде лише тоді корисною і ефективною, коли вона  проводитиметься щоденно. Коли немає  постійної  ендоекопрофілактики організму , то це веде до виникнення екопатології, до хроніки, а зрештою і до серйозних  незворотних захворювань дитини. Свідченням цього  і є катастрофічна   дитяча демографія в державі.

            Забезпечити хронобіологію ендоекологічної профілактики та оздоровлення дітей  в умовах сім’ї, родини в цілому, сьогодні  практично не реально.  Причин цьому кілька та головна полягає в практичній відсутності в державі системи  екологічної освіти, причому не взагалі екології, а освіти з екології людини, з екології свідомості, духовності, екології нашого „ЕГО”, як складової і взаємозв’язаної системи Космосу  в цілому.

            Єдиною структурою в державі, суспільстві в цілому,  яка може і повинна взяти на себе обов’язки гармонійного розвитку  фізичного і духовного здоров’я дітей є система освіти. Будь-який навчальний заклад – це храм знань, де дитина  розвивається інтелектуально, де власне формується рівень її польової структури, духовності. І разом  з  тим в освітньому закладі є можливість  щоденної постійної роботи  по зміцненню здоров’я фізичного, це і фізкультура, спорт і щоденна  ендоекологічна профілактика і оздоровлення дітей. А разом це і гарантує, при нормальному екологічному функціонуванні навчального  закладу,  екологічну безпеку здоров’я дитини.  Одним із конкретних підтверджень вірності цієї тези є багаторічний практичний досвід  роботи Інституту екології людини з проблем  ендоекології дитини в умовах  організованого дитинства. 

            Без сформованої нової освітньої моделі навколо ідеї  екології живого, екології  людини, не можна  сформулювати екологічну свідомість суспільства , ані стабільне суспільство.  Екологічні проблеми сьогодні мають  глибинний характер і закладені в тих сферах людського буття, які охоплюють сьогодні релігійні  і світоглядні системи, суспільні  норми, етнічні людські взаємини, культуру в цілому. Лише високоосвічене та високодуховне суспільство може і повинно  реалізувати принцип еволюції  з Природою. 

            І на кінець, ще один чи не самий  важливий компонент в системі екологічної  безпеки здоров’я дитини. Це роль вчителя будь-якого рівня  в системі освіти. Мова йде про роль слова вчителя у формуванні свідомості  і характеру дитини, як фундаменту  здоров’я дитини на все її життя. Мова йде про слово людини, вчителя,  вплив слова однієї людини на іншу, до якої  адресоване це слово. Не випадково першим в розвитку   всього на Землі, як  сказано в Біблії , було слово. Кожна людина  від народження  одержує від Природи голосовий апарат не лише для спілкування,  а головне  для відповідної взаємодії із живими структурами. Тут  важливим є саме  частотний спектр  голосу людини, лише певне  співвідношення між  частотами звучання нашого  голосового апарату, то є природний, характерний, вроджений  маркер людини, за яким  можна  характеризувати всі  вроджені риси , в тому числі  його комутативні риси. Особливо ці характеристики важливі для тих людей , які  вибрали собі професію учителя,  Бо власне, слово учителя, то сьогодні найважливіший чинник  у формування здоров’я дитини, здоров’я нації в цілому.

            Саме життя заставляє нас  переглянути відношення держави до вчителя. Аксіомою здається стає  теза: „Учитель сьогодні повинен відповідати за високий  рівень знань дитини і за здоров’я дитини”. Чим швидше ми це  усвідомимо  і вернемось до  забутого, вельми  високого авторитету учителя, тим швидше ми досягнемо зримих  успіхів  у вирішенні  проблем дитинства, а, врешті-решт,  у вирішенні проблем  збереження генофонду України.

 Здорове дитинство України

            25 років пройшло від дня трагедії ХХ століття, від дня Чорнобильської катастрофи, час досить великий, щоб можна було всесторонньо  дослідити, осмислити і зробити належні висновки для самих себе. Мабуть те, що на сьогодні немає  у держави концепції Програми  постійної допомоги дітям, які постраждали від цієї  аварії, свідчить само за  себе.

            Для усіх людей , для дітей особливо,  а тим паче тих, які сьогодні  живуть в місцях  де все ще високий зовнішній  радіаційний фон довкілля,  обов’язковим є щоденна  екологічна профілактика  і оздоровлення.  Першим наближенням такої Програми може бути  розглянута вище  концепція  ендоекології дитинства, яка гарантує  здорове покоління.

Написать комментарий