Главная » Медицина, Новости, Физические основы здоровья человека » Сучасні проблеми інформаційної шкільної медицини

Сучасні проблеми інформаційної шкільної медицини

1359992094_detsad-011)М.В.Курик, 2)В.П.Недєлько, 3)О.В.Тяжка, 4)М.В.Чухраєв

1). Український  інститут екології людини

2) НІІ ПАГ АМН , м. Київ

3) Національний медичний інститут ім.. О.Богомольця

4) Організація «Медінтех», м.Київ

Деякі проблеми  дитячої демографії

Об’єктивним критерієм соціально-екологічного розвитку  будь-якої держави, як і суспільства  в цілому, є здоров’я її дітей. Життєвий досвід розвитку суспільства вчить, що  не буде дітей ,не буде і держави. Діти це дзеркало розвитку будь-якої держави, діти  це його майбутнє.

Майбутнє держави залежить від людей, які її населяють. Нагадаємо з цього приводу чудові слова  українського педагога В.Сухомлинського: „Дитинство – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя,  а справжнє, ярке, самобутнє, неповториме життя. І від того, як пройшло дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, яке  увійшло в його розум і серце із  оточуючого світу – від цього в вирішальній мірі  залежить, якою людиною стане  бувший малюк”. Держава повинна бути надійним інвестором в дитинство, так як збитків  від цього ніколи не буде, а повернуться вони суспільству сторицею.

Здоров’я дитини – це  якість життя та повноцінне майбутнє. Немає нічого гіршого, ніж бачити  як дитина хворіє. Дорожчого за здоров’я дітей здається нічого не існує.

Нагадаємо деякі дані дитячої демографії України. На  кінець ХІХ і на початку  ХХ століття в Україні був найвищий  в Європі коефіцієнт народжуваності: 1891-1900 р.р. -49.1; 1901 -1910 р.р. – 44,6; 1911-1913 р.р. – 42.9. Далі, після ІІ світової війни, індекс  народжуваності в Україні починає поступово падати: 1950 -14.3; 1960 – 13.6; 1970 – 6.4; 1980 – 3.3 і 1991 -0 , і далі  цей показник від’ємний.

За цей же період часу суттєво зменшується смертність дітей в перший рік життя. Цей показник був (на 1000 народжуваних): 1945 – 85,2; 1950 – 74.8; 1960 -29.5; 1970 – 17.0; 1995 – 14.7; 1998 -12.8.

Рівень смертності малюків в Україні  в порівнянні із країнами Європи, де  цей показник в середньому  рівний 6.0 — 8.0, досить високий.

Критичними роками для населення України, тобто, коли смертність  перевищує народжуваність  стали для сільського населення – 1989 рік, а для міського – 1991 рік, саме на час становлення незалежності  України.

Аналогічна негативна картина із здоров’ям дітей такого ж віку в Росії.

В Україні стало проблемою народження здорової дитини.

За даними медичної статистики в порівнянні із 60-ми роками в Україні на 72% зросла захворюваність дітей, в 16 разів знизилась кількість здорових дітей, в 3 рази кількість новоутворень у дітей, хвороб системи кровотворення та органів травлення. Якщо в дошкільників ці хвороби займають сьогодні шосте місце, то у школярів – третє.

Однак зазначимо, що є й позитивні дані що до здоров’я дітей, зокрема за останні роки показники дитячої смертності набувають тенденції до зниження, причому дитяча смертність зменшується не лише в перший рік життя дитини, а й у віці до 14 років. За останні 10 років цей показник зменшився майже в тричі і складає 9.7 на 10 тисяч дитячого населення.

Ці та інші статистичні дані про проблеми здоров’я дітей в країні однозначно свідчать про необхідність кардинально міняти політику держави відносно здоров’я дитини. Необхідно забезпечити максимальну соціальну підтримку і медичну допомогу вагітним жінкам і дівчаткам – підліткам. В Україні пріоритетом повинна стати профілактика, зміщення акцентів, в першу чергу, на відносно здорову дитину і методики її попереджувальної діагностики функціонального здоров’я. Сьогодні близько 80% коштів, які виділяються на охорону здоров’я, держава тратить на стаціонарну допомогу і лише 20% на амбулаторно-поліклінічну.

Оскільки, стан здоров’я дитини сьогодні, в першу чергу, екологічно детермінований, це означає, що порушення стану здоров’я починаються на польовому рівні, потім проявляється на функціональному и тільки потім на фізичному. Це, в свою чергу, вказує на те, що повинні застосовуватися експресні методи, які ще далеко до прояву патологічного процесу виявляють функціональні порушення в організмі дитини.

І ще одна особливість стану здоров’я дітей, яка стає ніби характерною для III тисячоліття. Постійне погіршання екології довкілля, накопичення в організмі людини токсинів, різного роду бактерій, вірусів, вплив хімічних факторів, електромагнітних полів створили синдром стомлюваності, коли внутрішнє середовище та умови функціонування організму суттєво відрізняється від генетично обумовленного природного, біогенного.

Ці обставини викликають феномен так званого генетичного дефолту клітин організму людини, коли саме через ендоекологічні проблеми, які розвиваються в організмі, клітини не можуть виконати свою індивідуальну генетичну програму розвитку.

Наведені факти однозначно свідчать про те, що сьогодні вирішення проблеми збереження здоров’я дітей залежить від таких важливих складових як наявність експресних, доступних і максимально інформативних методик об’єктивного визначення рівня здоров’я дітей та ранньої діагностики соціально значимих захворювань ступеню його залежності від ендоекологічного стану організму; від конкретних стандартів і методів ендоекологічної профілактики та реабілітації; від високого рівня екологічної свідомості всіх верств населення щодо ендоекологічних проблем дитини.

Сьогодні основна турбота всіх дорослих має бути на прояві максимальної людяності захистити дітей, забезпечити їх конституційне право на здоров’я і повноцінне життя. Дитина не може чекати на кращі часи. Нам потрібно невідкладно переходити від видимої турботи про дітей до реальної та надати їм можливість бути здоровими.

На часі – конкретні дії

За даними міжнародного співтовариства характерною особливістю сьогодення є те, що здоров’я дітей є залежним від екологічного та енергоінформаційного стану навколишнього середовища. Це означає, що проблеми здоров’я дітей необхідно розглядати в контексті вирішення державою проблем екологічних. Здоров’я дитини сьогодні повинно аналізуватись, в першу чергу, як індикатор екологічного благополуччя середовища життя дитини. Повинні бути експресні, доступні методики діагностики здоров’я дітей, які б інтегрально визначали чи є проблеми із здоров’ям у дитини, які свідчать саме про вплив екології місця проживання на здоров’я дитини.

Це мають бути такі прості і доступні методики, які апаратурним способом повинні виявляти функціональний стан всіх органів і систем організму дитини, оскільки будь-які початкові проблеми із здоров’ям людини проявляються, в першу чергу, на відхилені функціонального стану органу чи органів від фізіологічної норми.

Сьогодні такі експресні методики діагностики розроблені, апробовані і впровадженні в практику педіатрії.

Саме завдяки плідній співпраці вчених науковців, освітян, педіатрів, методикам експрес-діагностики стану здоров’я дітей ми маємо сьогодні екологічну педіатрію, або більш точніше ендоекологічну валеологію. За допомогою визначення функціонального стану здоров’я організму дитини легко визначається рівень здоров’я дитини. Якщо всі органи і системи, а їх для нашого організму основних є 12, функціонують в нормі, немає ніяких втрат природної біоенергетики організму, тобто організм працює синхронізовано і збалансовано, то такий організм здоровий. Якщо ж мають місце в організмі відхилення в функціональному стані якогось органу чи системи, це фіксується апаратурно і на основі таких вимірювань одержується інформація про ті органи чи системи, які в даному випадку порушують рівень здоров’я організму. Тут же можна вияснити, що це за порушення: чи вони вроджені і мають стан патології, чи це лише перший прояв впливу екології середовища на здоров’я дитини.

Крім ендоекологічного паспорту, сьогодні, завдяки роботам київських спеціалістів, великого числа вітчизняних виробників продуктів профілактики, оздоровлення і лікування, є все для забезпечення гарантованого ендоекологічно здоров’я кожної дитини. І знову та ж проблема – здоров’я здорових дітей в Україні ніби нікого не турбує (?).

Здоров’я і освіта

В загальному стан здоров’я підростаючого покоління характеризується такими особливостями як: зростанням хронічної захворюваності, зростанням інвалідності, порушенням становлення репродуктивної системи, відхиленням психічного здоров’я, зростає число дезадаптивних дітей, зниження показників фізичного здоров’я.

На думку спеціалістів найважливішими чинниками такого негативного стану здоров’я дітей є погіршання соціального статусу більшості дітей, зміною якості харчування (особливо вживання дітьми таких продуктів як чіпси, хрустики, різні сильногазовані напої на концентратах, слабоалкогольні напої); вплив екологічних факторів, зростання тягаря зобної епідемії; медикаментозна “агресія”, комп’ютеризація і мобільні телефони, введення нових форм навчання тощо.

Доказом погіршання стану здоров’я більшості дітей є суттєве зростання числа соціально знедолених дітей. Так сотні тисяч дітей не мають батьків, які втратили одного із батьків, які народились поза шлюбом, діти біженців і переселенців. Мільйони дітей живуть в сім’ях з прибутком меншим прожиткового мінімуму; в бідних сім’ях та десятки тисяч дітей без державного чи батьківського нагляду.

Така реальна картина стану справ із здоров’ям здорових дітей в Україні. Соціальний фон є серйозною передумовою як формування хвороб так і їх розповсюдження.

Коли мова сьогодні йде про нашу освіту, то, в першу чергу, ця проблема у нас пов’язана з такою аномалією суспільства, що сьогодні в Україні , як і в Росії, набуває знання ціною свого гласного здоров’я (!). Дійсно в перший клас дитина йде здоровою, а закінчує школу і разом з атестатом одержує медичний діагноз, а то і не один (!). Проблем багато, але головних є кілька: великі навантаження на дітей психоемоційні, а діти , як наслідок впливу екології навколишнього середовища , з кожним роком все кволіші і кволіші. Про стан здоров’я наших дітей уже йшлося. А в школах, дитячих садках сьогодні практично не ведеться ніякої ендоекологічної профілактики, оздоровлення І все, що сьогодні пов’язано з навчальним процесом, ще додатково включаючи уроки інформатики – це додаткові соціально екологічні фактори проти здоров’я дитини.

В загальному екологічні чинники – це практично постійні фактори негативного вплыву на здоров’я дитини. Виходячи з вищевикладеного, є лише один шлях зберегти здоров’я дитини. Необхідно повернути навчальним закладам, давно ліквідованих шкільних лікарів, тих які б постійно в школі, садочку, слідкували за здоров’ям дітей. Озброїти їх сучасною простою апаратурою ендоекологічного моніторингу здоров’я дитини, навчити їх простій ендоекологічній діагностиці і вони будуть проводити щоденно контроль за станом здоров’я і, в першу чергу, фіксувати, коли і від чого в школі, садочку в дитини відбуватиметься погіршання стану здоров’я. Маючи такі дані, а також систему ендоекологічної профілактики і реабілітації, разом із батьками в системі освіти можна усувати ті відхилення, які стали проявлятись. Це дозволяє гарантувати суспільству, що негативний вплив тих чи інших чинників як освіти, так і екологічних чинників будуть ліквідовано і діти закінчуватимуть навчальний заклад екологічно здоровими.

Такі системи і методики є розроблені, впровадженні в ряді регіонів, в Києві, зокрема, і при бажанні держави можуть використовуватись всюди.

Оздоровленням дітей, в першу чергу екологічною безпекою здоров’я “здорових” дітей в державі має займатись не медицина, а освіта. Саме освіта і це доказує хоч би досвід роботи з екології дитинства уже більше, ніж десятиріччя Українського інституту екології людини.

І ще одна надто важлива обставина.

Людина, як вказував В.І.Вернадський – це квантова система, це єдине: фізичне і духовне (психічне). Релігія стверджує, що людина це триєдине: дух, душа і тіло. І лише в нерозривній єдності духовного і фізичного людина здорова і екологічно незалежна. Це і є квантовість людини, це і є шлях її виживання.

А забезпечити цю гармонію розвитку дитини може лише система освіти: є щоденний доступ до дитини, це означає , що постійно проводити моніторинг здоров’я ( ц найважливіше), можна розвивати фізичні методи оздоровлення, плюс до цього ще методи ендоекологічної детоксикації та оздоровлення . І це все можна робити практично щоденно.

При цьому слід ще наголосити, що надзвичайно важлива роль в формуванні освіти здоров’я дитини належить учителеві. Отже, якщо всю освіту екологізувати в напрямку екології кожного суб’єкту освіти — це гарантія, що здоров’я дітям буде збережено.

 Діти і Держава

Надто важливим є роль батьків, сім’ї, домашнього соціуму в цій справі. Але тут проблема в тому, що екологічна освіта , екологічна свідомість нашого виживання надто низька, якщо і є. Тут єдиний вихід має бути суцільна екологізація всього суспільства, підняття на високий рівень екологічної свідомості кожної особистості і соціуму в цілому. Без цього немає чого чекати доброго від протиборства людини і природи.

Червоною стрічкою всі вище зазначенні проблеми із здоров’ям наших дітей тих, які не означенні в цій статті, це роль держави. Великі сподівання ми маємо на так звану нову владу. Думалось ,що основним пріоритетом незалежної Української держави має бути: діти , діти і діти. Це майбутнє держави, і все, що може бути найкращого в цій державі має бути для дітей. А що насправді ?

Якщо говорити про здоров’я дітей України сьогодні, то робити висновок , що картина погана – це власне нічого не сказати. За даними АМН України до першого класу йде до 30 відсотків дітей з хронічними захворюваннями. В п’ятих класах таких дітей уже 50 відсотків, а у дев’ятому – 64%. Сьогодні в країні росте хворе покоління. В перших класах до 30 % дітей мають проблеми із шлунково-кишковим трактом, а 25% — скаржиться на алергічні проблеми.

За даними Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, лише 6-10% здорових дітей у віці від 12 до 18 років. В такому плачевному стані здоров’я наших дітей є не лише вина держави в тому, що практично немає в країні попереджувальної педіатрії, коли б на стадії функціонального розвитку дитини фіксувати ті чи інші порушення і займатись оздоровленням дітей. Батькам в більшості випадків не вистачає часу займатись дітьми.

Крім цього найперший ризик із здоров’ям дітей сьогодні – це здоров’я самих батьків. Як правило здорових дітей народжують здорові батьки.

Зараз кожне покоління молоді дітородного віку має все гірше і гірше здоров’я. Найгірше в цьому є те, що стан здоров’я молодих людей – це букет впливу екології довкілля, в тому числі і наслідки аварії 1986 року, це енергоінформаційні та психо-соціальні проблеми суспільства, це і всі засоби масової інформації, в тому числі і Інтернет, звідки щоденно йде в основному негативна інформація. Не може бути здоровою людина в такому нездоровому, негативному інформаційному полі. Якщо молода мама має будь-які порушення функціонального стану свого здоров’я, то вона ніколи не зможе народити нормально здорову дитину.

Екологія довкілля і здоров’я дитини

Виходячи із вказаних проблем впливу довкілля на здоров’я дітей, і враховуючи досвід ряду Європейських країн по забезпеченню сприятливих екологічних умов для здоров’я дітей в системі освіти, Український інститут екології людини з 1994 року по даний час, у співпраці із освітянами, медиками, інженерами, почав систематичну роботу по розробці та впровадженню в практику навчальних закладів простих та інформативних методик визначення функціонального здоров’я учнів, його залежність від екологічних умов довкілля та методик постійної ендоекологічної реабілітації стану здоров’я дітей в системі навчального закладу.

За цей час було розроблено ряд регіональних програм в першу чергу в м. Києві, Київській області, а згодом і в інших регіонах країни. Це програми „Екологічний дошкільний заклад”, „Екологія, дитина, майбутнє” та інші. Завдяки цій роботі, наприклад в Київській області , існує чимала мережа Центрів розвитку дитини. На базі ДНЗ, серед яких варто назвати найкращі такі Центри як „Орлятко” (м. Демидів, робота ведеться з 2000 р.; „Ромашка” (м. Вишневе, з 2001 р.); „Барвінок” (м. Бровари, з 2004 р.); „Колосок” (м. Бориспіль, з 2005р.) та інші.

Інститут екології людини разом із освітянами отримав великий клінічний матеріал про стан здоров’я дітей не лише дошкільників а й шкіл, що дало можливість Інституту розробити Методичні рекомендації по моніторингу стану здоров’я учнів, його залежність від екології довкілля і видати кожному учню екологічний паспорт здоров’я. Із таких індивідуальних паспортів здоров’яодержується загальний екологічний паспорт здоров’я відповідного навчального закладу.

Ці методичні рекомендації пройшли різне рецензування і, врешті-решт, були схвалені Міністерством освіти і науки в 2011 році і рекомендовані до впровадження на регіональних рівнях.

Враховуючи те, що крім екології середовища, на здоров’я дитини істотно впливає соціальна екологія: склад сім’ї, життєві умови, звичаї батьків, соціальна гігієна, характеристика сім’ї в цілому, того дитячого колективу , в якому розвивається дитина. Суттєво негативний вплив на здоров’я дитини мають високий , неконтрольований і незбалансований інформаційний та психологічний тиск засобів масової інформації, зокрема телебачення та Інтернету. Негативно впливає на здоров’я дитини низька природна якість продуктів харчування, постійні стреси, яким піддається дитина в суспільстві.

Інформаційне поле суспільства стало істотним екологічним фактором, яке переважно негативно впливає на здоров’я людей, особливо дітей та молоді.

Постійно росте число дітей, які розвивають в собі погані, негативні риси (звички): паління, наркотики, алкоголізм, сексуальна розбещеність, створення руйнуючої звукосфери свого буття, вплив слабих фонових техногенних електромагнітних полів на мозок, статеву систему (дітородну функцію) та інше.

З впевненістю можна констатувати , що діти сьогодні находяться в умовах постійної екологічної та соціальної напруги, загострення криміногенної ситуації в суспільстві.

Все, що відбувається в суспільстві, безпосередньо впливає на здоров’я дітей. Стан здоров’я дитини є об’єктивним , природним біологічним індикатором екологічного благополуччя суспільства.

Отже, ще раз підкреслимо, що система освіти в Україні – це єдина реальна структура в державі, яка здатна гарантувати екологічну безпеку здоров’я дітей і таким чином сьогодні система освіти повинна займатись здоров’ям здорових дітей. На першому місці в оцінці будь-якого навчального закладу має бути здоров’я дитини, а за ним і високий рівень знань дитини.

Іншого просто немає і може не потрібно придумувати якісь нові інновації в освіті.

Динаміка ендоекологічного стану здоров’я здорових дітей Центру розвитку дитини «Орлятко»

(2000-2015 р.р.)

м.Демидів, Вишгородського району,

Київської області

Керівник Центру – Зінкевич Р.О.

Дані приведено в % відношенні до кількості обстежених дітей

orlyatko-1

Аналіз стану здоров’я базових закладів освіти м.Києва

та Центрів розвитку дитини. Центри розвитку дитини:

м. Демидів  («Орлятко»)

м. Бровари  («Барвінок»)

м. Вишневе («Ромашка»

м. Бориспіль  («Колосок»)

м. Київ (гімназія «Потенціал»)

 

bezyimyannyiy2

 

 

Написать комментарий