Питна вода

УДК 577.38,577.356; 577.359

Курик М.В.   Український інститут екології людини.  E-mail:kurik@iop.kiev.ua

В статі даються сучасні фізичні представлення про якісну природну питну воду (фрактальна вода), про критерії, яким повинна задовольняти питна вода, щоб відповідати основним властивостям внутрішньоклітинної води – основи здоров’я людини.

Проблема.

В останні кілька десятків років істотно зріс інтерес людини до дослідження одного із головних природних мінералів, до води, її походження, властивостей, ролі як основи забезпечення самого життя на планеті Земля. Якщо розглядати як би в історичному плані дослідження людиною води, то складається однозначне уявлення, що вода – це саме життя і тому вода виявляє нескінченне число різноманітних властивостей, як і саме життя. Чим більше людина вивчає властивості води, тим більше вона відкриває людині свої таємниці.

Як складно сьогодні в одній статті чи книзі описати основи життя на Землі, так складно в даному випадку поступити з водою, і навіть не просто з водою, а з питною водою, тією водою, що потрібна людині для її існування. Певний ажіотаж навколо питної води створюється ЗМІ останнім часом у зв’язку з роботами японського дослідника М.Емото, який показав, що вода, як жива система, реагує на емоції людини, тобто виявляє зовсім незвичайні, унікальні властивості, про які до цього можливо людина і не догадувався.

Особливий інтерес до води, яку може пити людина, визначається соціально-екологічними причинами. Еволюційно для людини, як невід’ємної частини природи, необхідна поверхнева вода – вода проточна, з перекатами по руслу ріки, вода, що постійно «бачить» космос, день і ніч, вплив полів космосу. Відтоді, коли людина відокремила себе від Природи і вивищилася над нею, над природними силами, з цієї миті в суспільстві виникли так звані екологічні проблеми, почали виявлятися принципові протиріччя між Людиною і Природою, що з кожним роком усе більше і більше підсилюються. Це призвело сьогодні до того, що «Природа хвора людиною». У цьому і є суть сьогоднішньої екологічної катастрофи на планеті. Якщо людство не поверне себе в Природу, не відновить гармонію і рівновагу між Природою і собою, екологічний апокаліпсис не минущий. Природним індикатором погіршення взаємодій між природою і людиною може служити поверхнева вода на Землі. Якщо ще років15-20 на Україні, наприклад, вода , особливо в гірській річці, задовольняла умовам питної води для людини, то зараз на Україні практично немає джерел поверхневої питної води, у першу чергу, через її екологічне забруднення. Таким чином, діяльність людини на Землі, що ніяк не погодиться з біологічним життям на Планеті, проявляється , в першу чергу, на властивості самого життя людини – на якості питної води.

Відповідно до даних Всесвітньої організації здоров’я, більш 80 відсотків усіх проблем здоров’я людини визначається якістю питної води. Не може людина бути здоровою, якщо вона не п’є якісну питну воду.

Що означає в даному випадку “якісна питна вода”, що означає поняття “питна вода”, що це за вода, де вона є, де вона доступна для людини? Чи може сама людина стати господарем свого здоров’я, тобто вживати сьогодні питну воду, що гарантувала б здоров’я? Очевидно, людині давно треба було б дотримуватися деякого культу питної води і, можливо в такому випадку не було б сьогодні таких фатальних проблем для здоров’я людей, які ми маємо.

Невеликий наш досвід вивчення основних фізичних властивостей різних природних питних вод, їхній вплив на організм людини дозволив нам сформулювати ряд нових критеріїв якості питної води. Сьогодні вживання людиною високоякісної питної води, структурно відповідній внутрішньоклітинній воді організму, гарантує людині якісне здоров’я. Основа здоров’я людини – це, у першу чергу, висока, природна, якість біоенергетики питної води.

Вода – основа організму людини

У будь-якому джерелі літератури по фізіології живих організмів, людини вказується в процентному співвідношенні до всього організму, скільки в яких органах, структурах живого міститься води [1]. Ці дані тільки підкреслюють роль і важливість води в будові і функції живого організму, однак, не розглядають функціональну роль води.

Основна частина води всередині організму , зв’язана вода, зосереджена всередині клітин (близько 70 відсотків) , а інша (30 відсотків) частина води – це позаклітинна вода. З цієї позаклітинної води – 7 відсотків складає кров і лімфа (фільтрат) крові, а інша обмиває клітини. Це міжклітинна чи вільна вода організму.

Ряд органів організму людини містять досить багато води у своєму складі. Це мозок, статеві клітини, шкіра, печінка й ін. Ембріон людини на 97 відсотків складається з води, а в немовляти її кількість складає 77 відсотків маси. З віком людини кількість води в організмі постійно зменшується.

Вода людського мозку – це особливої структури зв’язана вода. Якщо в цю воду надійде найменша кількість не властивої для організму людини речовини, настає ламання, порушення психічного стану людини. Прикладом таких речовин є алкоголь, нікотин, наркотики, токсичні та інші шкідливі речовини, що збуджуючі засоби, включаючи допінгові препарати. Організм людини швидко відчуває порушення водяного балансу. Так втрата вологи порядку 6-8 відсотків від ваги тіла викликає важкі стани, близькі до втрати свідомості. Якщо втрати води становлять 10-12 відсотків, може відбутися зупинка серця.

При народженні людини, її організм містить визначене природою співвідношення зв’язаної, внутрішньоклітинної води і вільної, міжклітинної води. Це співвідношення двох вод організму в процесі життєдіяльності людини повинне підтримуватися постійно [2]. Від постійної підтримки рівноваги водяного гомеостазу організму залежить здоров’я людини і її довголіття. У свою чергу для того, щоб в організмі підтримувалося співвідношення між зв’язаною, внутрішньоклітинною водою і позаклітинною, вільною водою, людина повинна пити високоякісну питну воду, що за своїми структурними і біофізичними характеристиками повинна максимально відповідати властивостям внутрішньоклітинної води організму. У природі такої питної води сьогодні стає усе менше і менше.

Звідси випливає, що для життя людини необхідна не просто питна вода чиста, доочищена чи альпійська, потрібна така питна вода, що має визначену структурну упорядкованість і природну біоенергетику, так звана “жива вода”. Тільки така структурована питна вода при її систематичному її вживанні людиною, здатна підтримувати сталість в організмі співвідношення зв’язаної води до вільної.

Вода – структурний компонент живого

Вода, як жива структура, завжди знаходиться у взаємодії з тими речовинами, молекулами, органічного і неорганічного походження, з якими контактує вода. Вода унікальний розчинник у природі. Органічні молекули по відношенню до води виявляють амфіфільні властивості. У залежності від молекулярної структури природні органічні молекули з водою утворять різні упорядковані структури (міцели, ліпопротеїдні комплекси, мембранні структури й ін.), що складають окремий клас речовин – це так звані ліотропні рідкі кристали. Власне кажучи, практично всі живі структури в природі – це природні ліотропні рідкі кристали [3]. Таким чином, у будь-якій біологічній структурі вода є необхідним і дуже важливим компонентом живого. Якщо вода змінює свою структуру, то міняється її взаємодія з біологічними молекулами і відповідно відбувається порушення структури живої системи, її функціональної активності. Як приклад ролі води у формуванні біологічної структури можна привести жовч людини [4]. Жовч, що виробляється печінкою, в основному складається з чотирьох компонентів: вода, це більше 60% складу жовчі, далі до складу жовчі входять у різних концентраціях холестерин, що не розчинний у воді , жовчні кислоти, що теж у воді практично не розчинні і четвертий компонент – фосфоліпід, лецитин, що не тільки сам добре розчиняється у воді, але який сприяє взаємодії (”розчиненню”) у воді холестерину і жовчних кислот. У результаті такої спільної взаємодії утворюється жовч, яка має міцелярну структуру і важливі для організму людини самомобілізаційні і відповідно — фізіологічні властивості. Якщо для такого утворення жовчі немає в організмі води, як розчинника, необхідної структурної упорядкованості , то не відбувається необхідна взаємодія , не утвориться міцелярна структура, а з нерозчинних чи органічних молекул холестерину жовчних кислот утворюються власні кристали, мінерали в організмі. Жовч у такому випадку стає літогенною. Цей стан відповідає утворенню різних кристалів (холестеринових, пігментних) у жовчному міхурі, у жовчних протоках і , можливо, в клітках печінки. Тільки визначеної структури, біогенна, внутрішньоклітинна вода може забезпечити нелітогенну жовч в організмі . Таким чином, структура внутрішньоклітинної води організму людини є основою забезпечення через ліотропний мезоморфізм, існування живих структур [4].

Найважливіша для живого організму геномна молекула своєю структурою зобов’язана структурі води. Структура молекул води задає структуру біосинтезу молекул амінокислот, вода входить разом з амінокислотами в структуру основної молекули організму — дезибонуклеїнової кислоти (ДНК). Все це природний ліотропний рідкий кристал і вода в ньому є тією молекулою, що визначає її функціональну активність.

З цих прикладів випливає висновок про те, що для існування людини його організму потрібна постійно оновлююча, особлива за структурою і властивостями розчинності — біогенна , внутрішньоклітинна вода. А це, у свою чергу, означає, що людина повинна пити структурно-упорядковану природну воду, що в ідеалі повинна відповідати структурі і властивостям внутрішньоклітинної води.

На щастя, така високоякісна структурована питна вода в природі ще існує і, крім того, людина, схоже, навчилась різними способами довоопідготовки робити з природної води необхідну для організму структуровану питну воду.

Фрактальна питна вода

Часто в літературі питну воду називають рідким кристалом, чим підкреслюється , що природна питна вода, це не набір молекул води, що у рідкому стані утворюють сіткову структуру з молекул Н2О, яку ще називають кластерною структурою, структура яка може змінюватися в часі. Саме кластерна структура молекул води, визначає основні хімічні і фізичні властивості води. Це справедливо, коли мова йде про так звану чисту чи воду про дистилят. Природна ж вода – крім молекул Н2О — містить різні органічні і неорганічні домішки, що разом і є природною питною водою. Точніше можна було б говорити, що природна питна вода – це розчин різних органічних і неорганічних речовин у матриці — розчиннику – воді. З погляду фізики, хімії таких водних розчинів, у залежності від складу розчину, концентрації тих інших органічних чи неорганічних молекул , їхніх характеристик, можливі два граничних випадки структури водних розчинів. Це може бути гетерофазний розчин, якщо всі органічні та неорганічні молекули розчинені у воді. Однак між собою вони в розчині дуже слабко взаємодіють, тобто введуть себе в розчині індивідуально. Така вода не має у своїй структурі якихось самоорганізованих, упорядкованих структурних систем. Якщо для такого гетерофазного розчину реалізувати фазовий перехід: гетерофазний розчин – тверда фаза, то в результаті тверда фаза буде являти собою набір різних мікрокристалів, утворених з розчинених домішок [5]. Якщо розмістити таку тверду фазу на прозорому склі і розглянути її за допомогою мікроскопа в поляризованому світлі, то ми побачимо картину зображену на фото 1. На темному склі, оскільки це поляризоване світло і поляризатори мікроскопу схрещені, видніються світлі мікрокристалики, тобто вони деполяризують видиме випромінювання або інакше є оптично активними. Але головне те, що в структурі твердої фази на склі проявляються домішки як окремі мікрокристалики мікронних лінійних розмірів.

Фото 1

Інший граничний випадок розчину – гомогенний розчин – де усі домішки розчинені і сам розчинник, матриця води – це єдина, самоорганізована система, в якій у результаті природної самоорганізації реалізується упорядковане середовище (міцелярне чи ліпопротеїдне), що характерно для живих структур, тобто утворюється ліотропна рідкокристалічна структура. У цьому випадку , в результаті такого ж фазового переходу, як і в першому випадку, рідка фаза – тверда фаза, утвориться чітка упорядкована структура твердої фази (фото 2). Така структура твердої фази називається фрактальною, причому фрактали проявляють оптичну активність. З цього випливає ряд важливих фізичних висновків.

Фото 2

Фрактальна структура означає особливу симетричну структурну упорядкованість, основний елемент симетрії проявляється, повторюється на будь-яких геометричних розмірах. Виявляється, що всі живі структури побудовані за фрактальним принципом, а не за принципом щільного упакування молекул чи атомів, з яких побудована структура неорганічних речовин [5,6].

Фрактальність структури – це принцип оптимальної структурної упорядкованості або нещільної упорядкованої структури.

Наявність оптичної активності чи дисиметрії структури — це дуже важливий природний феномен. Якщо структура живої системи має диссиметрію, це означає, що вона відповідає закону В.Вернадского, відповідно до якого основна відмінність живої структури від неживої – наявність у живому диссиметрії. У свою чергу, наявність диссиметрії структури води означає, що вода є живою біогенною структурою [7].

Таким чином, природна, структурно збалансована й упорядкована питна вода – це фрактальна, диссиметрійна структура і саме така вода максимально відповідає властивостям внутрішньоклітинній воді організму людини.

Структура сніжинок як інформаційні властивості води

Особливий вплив на людей мали роботи Масару Емото, який вперше опублікував свої картинки структури сніжинок води, що піддавалася різним зовнішнім впливам на воду [8]. Дійсно вражає те, що в залежності від тієї інформації (звукової, образної), яка дається воді, відбивається на структурі і формі сніжинок. Зараз російські учені на чолі з фізиком В.Извековим, повторили досліди Емото і пішли далі в цих дослідженнях. Зокрема цією технологією вивчені сніжинки, добре відомої природної питної води «Моршинська» і було установлено, що за інформаційними властивостями ця вода нагадує “крещенськую” воду.

Структура сніжинок давно досліджується людиною. Ще І..Кеплер вивчав сніжинки, намагався зрозуміти чим визначаються їхні вигадливі структури шестигранників. Сьогодні відомо 150 різних типів сніжинок, що відповідає різним інформаційним властивостям тієї вихідної води, що утворить відповідну форму і структуру сніжинок. Точно кажучи, форма сніжинок не зовсім відповідає природній структурі води , з якої вона утворюється, оскільки при утворенні сніжинки, за рахунок кристалізації, відбувається часткове “виштовхування” природних домішок, що містяться у воді, (ліквація). Структура сніжинки – це інформаційний компонент структури води. Не вірне твердження, що форма сніжинки означає, що дана питна вода є структурно упорядкована.

Фрактальна, оптично активна структура води, про яку писалося вище (фото 2) це дійсно картинка структурно-упорядкованої, самоорганізованоїї природної питної води.

Яка питна вода потрібна людині, корисна для неї ?

З вищевикладеного, і з огляду на незвичайні властивості природних питних вод, що не увійшли до цієї статті, можна сьогодні сформулювати основні хімічні , мікробіологічні й, особливо, фізичні критерії, якою повинна задовольняти питна вода, що необхідна людині для збереження здоров’я її організму.

Природна, біогенна питна вода повинна задовольняти наступним високим критеріям якості.

Питна вода повинна містити у своєму складі всі необхідні мікро- і макроелементи , що необхідні людині для нормального функціонування її організму , які надходять з питною водою. Це повинна бути природна, поверхнева, поточна вода, що має власну, природну біоенергетику, що задається її природними властивостями , так і впливами енергії Космосу. Питна вода для збереження життя людини повинна мати найвищий критерій структурної упорядкованості – це фрактальна, диссиметрійна питна вода.

Вода повинна бути природною, біологічно доступною, легкозасвоюваною, повинна мати максимальну здатність проникати через мембрани кліток організму і мати основні фізичні і фізіологічні характеристики, порівнянні з внутрішньоклітинною водою. Наприклад, водопровідна вода має величину поверхневого натягу до 73 дин/см, а внутрішньоклітинна вода має поверхневий натяг близько 43 дин/см. Клітині потрібна велика кількість енергії на подолання поверхневого натягу води.

Питна вода повинна бути середньої жорсткості. Дуже жорстка чи м’яка вода однаково не оптимальна для нормального функціонування клітин організму. У зв’язку з постійним забрудненням організму людини різними екологічними токсинами, більш прийнятна для нашого організму структурована , лужна вода (рН 8,0 – 9,0). Саме лужна , але структурно-упорядкована питна вода буде краще зберігати кислотно-лужну рівновагу рідин організму, що здебільшого мають слаболужну реакцію.

Така важлива характеристика питної води, як окислювально-відновний потенціал води повинен відповідати окислювально-відновному потенціалу міжклітинної рідини.

Ця величина знаходиться в діапазоні від -100 до -200 мВ (мілівольт). У такому випадку організму не треба витрачати додаткову енергію на вирівнювання окислювально-відновного потенціалу.

Питна вода не повинна містити ніякої негативної для організму людини інформації. Не повинна порушувати природну біоенергоінформаційну характеристику внутрішньоклітинної води.

Де сьогодні людині брати таку високоякісну , структуровану питну воду ? Сьогодні на Україні є високоякісні , фасовані природні питні води. Не перераховуючи всіх назвемо, як приклад для вживання, а не для реклами, такі фасовані води як «Горянка», «Старий Миргород», «Цілюща, “Прозора”, “Ордана”.

Якщо немає доступу до такої фасованої , високоякісної питної води, то людина може робити свою власну, високоякісну питну воду з води природних джерел, чи з водопровідної води, що відповідає стандарту “Питна вода” і робити з таких вод талу питну воду. Тала вода, що вперше народжується в квартирі того, хто її одержує, дає йому структуровану , льодоподібної структури питну воду, що добре відповідає структурі внутріклітинної води.

При кімнатній температурі тала вода зберігає структуру льоду протягом 6-8 годин.

Людина повинна постійно пам’ятати, що для його здоров’я необхідна тільки високоякісна, структурно упорядкована, природна питна вода.

Дійсно природна, структурована питна вода – це жива структура, це саме життя. Біоенергоінформаційне відношення людини до питної води, як і такі ж відносини між людьми – це основа здоров’я людини.

Істинно справедливе твердження, що екологія здоров’я і довголіття людини – це екологія природної питної води. Тільки через високу екологічну культуру питної води, її вживання , людина може і повинна берегти своє здоров’я і довголіття, а отже зберегти саме життя на землі.

Відновимо і збережемо для наших нащадків високу природну, структурно-упорядковану питну воду – основу життя на землі!

Без такої високоякісної біогенної питної води повноцінне життя на землі неможливе.

Література.

1.​ Коробок А.В., Чеснокова Е.А. Атлас по нормальній фізіології. Посібник для студентів. Під ред. Н.А.Агаджаняна. М.Вища школа. 1986.351 с.

2.​ Батмангхенидж. Вода для здоров’я. Пер. с англійського. Мн. Попурі. 2006. 544с.

3.​ Браун Г., Уолкен Дж. Рідкі кристали і біологічні структури. Вид.. Мир. М. 1982.198 с.

4.​ Минц Р.Н., Кононенко Е.В. Рідкі кристали в біологічних системах. ВІНІТІ. М. 1982. 150с.

5.​ Курик М.В. Вісті АН СРСР, сер. фіз. 55(9), 1798 – 1803, 1991.

6.​ Курик М.В. О фрактальности питьевой воды («живая вода»). Физика сознания и жизни, космология и астрофизика. 2001., №3, 45-48.

7.​ Голубєва Н.Г., Курик М.В. Основы биоэнергоинформационной медицини. Институт экологии человека.. Київ, 2007. 192 с.

8.​ Емото М. Послання води. Софія. 2006. 97 с.