«Справа виховання така важлива і така свята, саме свята!
Тут засівається насіння благо дійства, або нещастя мільйонів співвітчизників,
тут розкривається завіса майбутнього нашої Батьківщини»
К.Д.Ушинський
Ще з часів античності сформувалися підходи до навчання: культуро доцільність і природодоцільніс
Прихильники культуродоцільно
Для загальноосвітньо
Досвід навчальних закладів багатьох країн світу дає підстави зробити певні висновки, зокрема такий: при жорсткій, однаковій для всіх програмі в загальноосвітні
Основним і об’єктивним критерієм стабільного розвитку держави є здоров’я її населення, тобто середня тривалість життя людини; позитивний баланс чисельності (народжуваність вища за смертність), виживання дітей, особливо в рік народження, стан здоров’я новонароджених і, врешті-решт, високий відсоток здорових дітей, особливо дошкільного та шкільного віку.
Нинішня цивілізація вступила в епоху, коли хоче людство чи ні, світові процеси розвиватимуться так, що чим більшим буде розрив між еволюційним поступом, можливостями біосфери і зростаючими споживчимм потребами соціуму, тим негативніше це відбиватиметься на розвитку самого соціуму. Так, за даними академіка В.П. Казначеева (Росія), якщо взяти за одиницю все, що виробляє біосфера за рік, то людство погребує для споживання в 6—7 разів більше. А це не може не відображатися насамперед на здоров’ї самого соціуму.
Тому не дивно, що прогнози щодо розвитку людей білої раси не надто отпимістичні, це стосується особливо Європи і, зокрема, України, населення якої невпинно скорочується. Згідно з даними Держкомстату, на кінець 1990 року населення України становило 51,94 мли. чоловік, а на 1 листопада 2005 року в ній проживало лише 46.98 млн. чоловік.
За рівнем людського розвитку Україна суттєво відстає від європейських країн і посідає 76 місце серед 170 країн світу. Попереду неї Білорусь, Угорщина, Росія. Польща, Словаччина, Болгарія, Румунія, і навіть Албанія та Македонія.
Очікувана тривалість життя українців — 67,7 років, а вірогідність, що народжена людина досягне віку 60 років 74%, а решта 26% — не мають шансів перейти цей бар’єр.
За даними експертів Міжнародної благодійної організації „Спасімо дітей”, вважається, що найгіршою країною для матерів і дітей є Конго, а найкращою — Фінляндія.
Україна. за даними цієї організації, посідає 74 місце із 176 разом із Республікою Сальвадор та Алжиром.
В Україні із І тисячі дітей до 5 років не доживає 10. 16% дитячих смертей припадає на перший день життя, 44% — на перший місяць.
Якщо в країні не буде налагоджена профілактична медицина, то до 2030 року в ній може залишитися лише 30 млн. людей. ВООЗ вважає. що фінансування медицини має бути не менше 5% від ВВП. Якщо процент нижчий, то вважається. що цієї галузі в країні немає. Сьогодні наша медицина фінансується на 2,7% від. ВВП, із яких 0,5% йде на зарплату медичним працівникам. Висновки легко зробити кожному.
Вкрай недостатньо фімансуютьея державні національні програми. Так, із 25 таких програм фінансуються 7 і то лише на 30-40%. Якби національні програми фінансувались в потрібному обсязі,ми б не мали такого катастрофічного стану із рівнем здоров’я націі, особливо молоді й дітей,
Нова європейська політика охорони здоров’я — «Здоров’я 2020» є продовженням загальноєвропейс
Збереження здоров’я населення, зокрема і дитячою, ще з 2004 року с пріоритетним для европейських країн, та, на жаль, реально це ніби не стосується нашої країни. Йдеться не про іздоров»я дорослого населення України, а про здоров я дітей та молоді, з яким пов’язане її майбутнє. Нa превеликий жаль, здоров’я дітей різних вікових груп в Україні зовсім не краще, ніж здоров’я дорослого населення.
Інсти’гут екології людини веде моніторинг стану здоров’я дітей в різних регіонах України в системі освіти з 1992 року, і наслідки його не вселяють ніякого оптимізму в супереч твердженню можновладців про те, що проблеми здоров’я дітей контролюються державою.
З часу введення в Європейський процес конкретного плану дій, «Оточуюче середовище і здоров’я дітей» (Будапешт 2004 р ) в країні практично нічою не зроблено для захисту здоров’я дітей у реальному довкіллі, знаючи, зокрема, й на наслідок аварії на ЧАЕС.
Що ж сталося в суспільстві, то призвело до такого обвального погіршення ситуації, коли українці, недавно одна з найздоровіших націй планети, стали сьогодні найхворобливішим
Слід наголосити, що то такі масштабні популяційні трагедіі в суспільстві ніколи не виникають несподівано. Вони визрівають десятками років, а можливо, й століттями. Але такі пояснення вчителів, лікарів, батьків ні до чого власне, не зобов’язують. Виходить. що причини трагедії від них ніби й не залежать, отже, й вини їхньої в тому, що відібувається із здоров’ям дітей нібито й немає. Насправді це не так!
А все через те, що пояснення проблеми грунтується на традиційному уявленні про те, що здоров’я дитини – це категорія медико-біологічн
Сучасній людині необхідні, в першу чергу, загальнокультурн
Раніше, ще на початку ХХ століття, коли не було таких комфортно-розсла
Згадаймо з біблії, чим лікував розслаблених Ісус Христос: “Встань і ходи !”, інакше рухайся, життя – це рух. Іншого просто немає.
А що весь час говорять батьки, вихователі, вчителі: “Сядь і сиди! Сиди смиренно і тихо ! Не бігай , не стрибай – бо впадеш! Сиди і слухай ! Не крутись! І т.д. Це як правило головні виховні настанови.
Тілесна та вольова наша розслабленість з раннього дитинства це важливий , проте не єдиний фактор нездорового ростучого покоління України.
Як переконливо показав доктор медичних наук, професор В.Ф.Базарний (Росія), який протягом 25 років вивчає фізично-охоронно
В сучасній школі дитина повністю закріпачена тілесно і фізично, психічно і духовно-інтелект
Без детального обговорення назвемо лише головні фактори, які, як показав В.Базарний, руйнують здоров’я дітей. Це поза дитини під час навчального процесу, коли діти за партами знаходяться в неприродньо-напр
Крім цього, тепер 12-річні щоденні сидіння пригнічує, фактично паралізує загальний тонус організму, його енергетику, генетичні біоритми і психомоторні функції.
Інші несприятливі для здоров’я фактори школи. Це негативне екологічно учбове середовище (закрите приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітним та штучно створеними предметами), що швидко виснажує нервово-психічну енергію, імунно-захисні функції організму, закріпачує реалізацію генетичних програм.
Це так званий вербальний, або словесно інформаційний принцип будови навчального процесу, власне “генетичний” спосіб навчання життю, учень перетворюється в приймальні програмуючий пристрій, а вчитель – це передаючий, програмуючий пристрій. Школа, особливо із “прогресивними” комп’ютерними технологіями навчання, віртуальною освітою, вирощує учнів за законами програмування і далі випускники шкіл в більшості чекають щоб їх і далі програмували.
Методики навчального процесу дають деталізоване, по-елементне володіння знаннями, вмінням і звичками, тобто засвоюється зруйнована цілісність світосприймання, світорозуміння, світовідношення дітей.
І ще одне, в “сучасному” навчальному закладі, особливо захоплюються методиками розвитку ніби інтелекту, при цьому практично не розвивається емоційно-образне
Про те, що школа підриває тілесне, психічне і духовно-моральне здоров’я дітей відомо ще десь двісті років тому. Так, ще в 19 віці видатний педагог Песталоцці, та відомий лікар Ламан писали про те, що школа вбиває здоров’я дітей, виснажує їх життєві сили і погіршує їх розвиток. Це було, зазначимо, ще коли батьки самі були біологічно здоровими, а дітей народжували здоровими. Це було коли всі вони їли екологічно чисту їжу і пили чисту воду та дихали чистим повітрям, коли не було психозомбуючого і сексопатологічно
На думку професора В.Базарного все це має місце в освіті через те, що основна маса вчителів і тоді і зараз , це люди які не мали , або його втратили, органічного зв’язку із світом дитинства, не вміють, не знають як подивитись на світ очима дитини і відчути те, що відчуває вона. Первинною цінністю для більшості вчителів в організації шкільного життя виступають не діти, а навчальні предмети, програми, методики.
В наступаючому тисячолітті ми повинні відійти від такої класичної школи, практично і творчо її переробити з тим , щоб відроджувати гармонію, нерозривний тілесний і польовий (духовний) зв’язок Дитини з Природою.
До цього класичного підходу проблем школи і здоров’я дітей, додаються жахливі умови нашого постійного експериментуванн
Все в кінцевому результаті призвело до того, що саме школа, а також “сучасні” батьки винні в тому, що у дітей виникають неврози, психосоматичні і вегетативні розлади внутрішніх органів (серця, органів дихання, шлунково-кишково
Трагедія суспільства саме в тому, що всі ці негативи здоров’я передаються із покоління в покоління і маємо чисто екологічно-вихов
Які перспективи?…
Якщо така трагедія на нас звалилась давно, то необхідно щось робити, бо як уже бачимо що всі словесні закликання, тим більше плач про “вимирання” нації не ведуть і не приведуть ні до чого. Призупинити депопуляцію народу можна лише одним способом – вихованням із збереженням та зміцненням фізичного, тілесного і духовно-морально
Перш за все необхідно зупинити безвідповідальні
Нам сьогодні потрібна нова школа – школа здоров’я, в якій би були відсутні всі ті негативи, які руйнують здоров’я учнів. Нагадаємо знову ж таки основні із них. Повна відсутність єдиної світоглядної концепції пропонованих учням, значні навчальні перевантаження, морально етичні проблеми навчання (авторитарність, примушування, взаємна агресія вчителів, дітей і батьків); зникнення природної мотивації до навчання; недостатня фізична активність, недостатня підготовленість вчителів і масова неграмотність в питаннях екології людини, збереження здоров’я, нерозвиненість служби шкільного нагляду за здоров’ям учнів та інші.
Прикладами таких нових педагогічних технологій сьогодні можуть бути новаційні технології педагогів – росіян. Це, наприклад, школа доктора Базарного, система ноосферної освіти та інші.
Серйозною проблемою в становленні здоров’я дітей є екологія довкілля, коли необхідно мати чіткі діючі визначення екологічної залежності організму дитини і ефективні методики постійної детоксикації дитячого організму, відновлення захисних функцій організму, або іншими словами мати систему екологічної безпеки здоров’я дитини. Невеличкий поки що досвід і доробки в плані системи екологічної безпеки здоров’я дитини через систему екологічних дитячих садків, екологічних шкіл, ліцеїв і гімназій має Інститут екології людини у співпраці із Головним управлінням освіти і науки столиці та Київщини при консультації із лікарями. В столичній освітній Програмі “Столична освіта – 2005”, було вперше введено окремий розділ “Екологія дитинства”, що означає , що профілактикою та оздоровленням дітей повинна займатись освіта, і навіть не профілактична медицина, якої, до речі, у нас і не має.
Ще раз підкреслимо – здоров’я дитини – категорія педагогічна.
Принаймні є дві обставини, які позволяють зробити висновок про те, що за здоров’я дітей повинна нести відповідальність система освіти. Екологічний негативний вплив на організм дитини відбувається сьогодні повсюди і постійно , а тому ендоекологічна профілактика і оздоровлення також повинні бути постійними, хронобіологічним
А друга, і основна обставина, пов’язана із самою природою людини. Людина за релігійним вченням це триєдине: тіла, душі і духа, а за В.І.Вернадським або сучасним фізичним представленням – людина це квантова система, це дуалізм фізичного і духовного, польового, психічного. Лише в нерозривній єдності, квантовості людина може бути здоровою, гармонійною, досконалою і головне екологічно стабільною і незалежною. Таку квантовість дитині може і повинна забезпечити система освіти. Фізичне здоров’я – це реальна система оздоровлення і профілактики , яка діє, або може діяти в системі освіти ( екологічні садки, школи). Психічне здоров’я – це сам процес навчання, це розвиток інтелекту через знання, це магічне слово вчителя, через його звуковий вплив на організм дитини. Саме через квантову генетику сьогодні можна забезпечити високий інтелект, високий психічний стан здоров’я дитини.
Якщо підсумувати все вище викладене , то можна зробити таке узагальнення. Необхідно, щоб учитель, вихователь сьогоднішньої системи освіти відповідав перед батьками, державою за високий рівень здоров’я дитини і добротні знання дитини. Юридично на державному рівні повинно бути заведено, що вчителі і батьки несуть перед суспільством відповідальність
При такому підході можна мати педагогічні і екологічні технології, які гарантуватимуть безпеку здоров’я дитини в період формування його фізичного і психічного здоров’я, квантовість організму дитини. Іншого шляху видно нам не дано. Чим швидше ми це усвідомимо і повернемось обличчям до самого основного – до еколого-валеолог
Основна проблема визначення здоров’я дитини полягає в тому, що йдеться про визначення так званого функціонального здоров’я практично здорової дитини, коли в організмі ще немає явної патології (за виключенням вроджених вад здоров’я), а вплив екології довкілля на забруднення внутрішнього середовища організму позначається передусім на функціональному стані основних органів і систем організму.
Екологічна діагностика стану здоров’я дитини повинна проводитися шляхом застосування нових методик. В основу такого моніторингу здоров’я дитини покладено метод акупунктурної біогальванодіагн
На основі даних гальванічного струму (всього вимірюється 24 значення) визначається екологічний паспорт здоров’я: загальний рівень здоров’я, ступінь впливу екології середовища на рівень здоров’я, ступінь функціональної активності відносно фізіологічної норми 12 органів і систем організму (легені, кровоносна система, серце, тонкий і товстий кишковик, лімфатична система, підшлункова залоза, печінка, нирки, сечовий , жовчний міхур, шлунок), стан функціональної активності вегетативної нервової системи та щитоподібної залози. Така методика діагностики дозволяє визначати на дуже ранній стадії – до клінічних проявів – вплив різних чинників довкілля на організм дитини, що через певний час може призвести до появи захворювання.
Багаторічний досвід Інституту екології людини у співпраці із освітянами підтверджує: лише через постійний моніторинг здоров’я дітей та прості методики ендоекологічної профілактики можна зберегти здоров’я підростаючого покоління. Йдеться насамперед про вживання якісної питної води та низки природних продуктів рослинного походження для детоксикації дитячого організму, зміцнення його захисних функцій.
Насамперед зазначимо, що така система моніторингу здоров’я та постійної профілактики вже понад десять років працює в багатьох дошкільних закладах і школах Київської області , в екологічно-забру
Досвід роботи Інституту екології людини з освітянами підтримало МОН України і рекомендувало для впровадження в усіх регіонах країни як один із простих і ефективних методів екологічної безпеки здоров’я дітей. По суті, ця методика може слугувати основою для впровадження профілактичної системи збереження здоров’я, принаймні для дітей і молоді.
Інститут екології людини разом із освітянами, в першу чергу із Департаментом освіти і науки Київщини, Інститутом післядипломної освіти, Департаментом освіти і науки Держадміністраці
Сьогодні на Київщині існує мережа Центрів розвитку дитини (ЦРД) , які основані на базі дитячих дошкільних установ. Серед найкращих, лідерів, слід назвати такі: ЦРД „Орлятко”, м.Демидів (робота ведеться з 2000 року), „Барвінок, м. Бровари (з 2004 р.), „Ромашка”, м. Вишневе (з 2001 р.), „Колосок”, м. Бориспіль (з 2005 р.) та інші.
На базі конкретних даних про стан здоров’я дітей в системі освіти, які отримано за ці роки, не лише для дошкільників, а й для деяких шкіл, гімназій Інститут розробив Методичні рекомендації з моніторингу стану здоров’я учнів, його залежність від екології довкілля і отримання кожній дитині екологічного паспорту здоров’я, в якому визначається не лише стан функціонального здоров’я, а вплив оточуючого довкілля на здоров’я дитини.
Із таких індивідуальних паспортів одержується загальний екологічний паспорт здоров’я в цілому навчального закладу. Такий загальний екологічний паспорт навчального закладу є своєрідним екологічним маркером того довкілля на здоров’я дітей , де знаходиться конкретний навчальний заклад.
Ці Методичні рекомендації пройшли різне рецензування , врешті-решт, були схвалені МОН України в 2011 році і рекомендовані до впровадження на регіональних рівнях.
В березні 2013 року в МОН України відбувся „Круглий стіл”, на якому було розглянуто питання „Здоров’я дітей в системі освіти”, на основі досвіду саме впровадження Методичних рекомендацій Інституту. На цьому засіданні підкреслювалось, що саме завдяки впровадженню Методичних рекомендацій в тих навчальних закладах, де вони діють, практично в два рази зростає кількість відносно здорових дітей в порівнянні із тими навчальними закладами, де не проводиться профілактика та оздоровлення дітей.
При обговоренні перспектив подальшої роботи було підкреслено про необхідність відновлення роботи по відновленню Київської міської програми оздоровлення дітей „ Екологія, дитина, майбутнє”, яка достойна бути базовою столичною Програмою постійного оздоровлення дітей.
Підкреслювався також вважливий висновок, що впровадження цих Методичних рекомендацій – це перший крок до постійної екологічної диспансеризації дітей в Україні , саме через освіту.
Система освіти в Україні – це реальна структура в державі, яка здатна гарантувати екологічну безпеку здоров’я дітей. Сьогодні система освіти повинна займатись здоров’ям здорових дітей. На першому місці в оцінці будь-якого навчального закладу, має бути здоров’я дитини, а за ним і високий рівень знань дитини.